Skoda Kodiaq RS Хижак

Все тільки починається…

Всіх хто може купити собі таке авто за менше ніж 3 роки заощаджень, прохання ставитись з розумінням до емоцій які я переживав і описав. Я із такої сімї.

А почалось все десь в травні 23 року, коли мене вимахала страхова і винуватець ДТП і стало зрозуміло, що Октавію ніхто страхувати по КАСКО не хоче, а якщо і хоче, то з такими обмеженнями, що таке страхування мені не потрібне.
Я задумався над покупкою братика Октавії. Після лютого 22 року стало зрозуміло, що основними критеріями вибору авто стануть: висока прохідність, запас ходу, і велика місткість. Це те що було зрозуміло відразу. В червні 23 року стало зрозуміло, що машина має бути не старіщою 3-4 років.
Первинний бюджет був 30+ тис уо. Авто планував брати з Європи. Чомусь мене тригерить наш ринок авто. Статистика ДТП вказує на те, що битків у нас навалом, дуже багато битих американців. А на майданчиках всі "зберігались в гаражі, і не биті не фарбовані". Бісить.
Найпершим варіантом на покупку авто був Мультиван. Ще з часів до 22 року. Але його незлюбила дружина. Хоча для мене і для сімї загалом це був би майже ідеальний варіант. Досить прохідний, місткий, з великим баком і помірним споживанням. Але, не склалось. Ціни на них були прийнятні, але їх вік і пробіг за таку ціну був поза межами очікувань.
Далі я почав приглядатись до шкодівського флагманського кросовера. Тоді ж вималювалось розуміння потреб і доцільності повного приводу. Він був майже в кожному авто. Місткість, прохідність, помірне споживання. Наче все ок. І ціни теж загалом були прийнятні. Але тут прийшов апетит.
Я дослідив комплектації і почав формувати вимоги щодо комфорту і безпеки. Намахані фари, все в лед, підвіска DCC, цифрова приборка, гарні сидіння, повноцінна зона комфорту на задньому дивані.
Знайти авто з цим наповненням "з коробки" було майже не реально. Тобто це вже були або лауріни, або РС. І ціни на них суттєво відрізнялись від звичайних кодіаків. Або пробіг був більше ніж я допускав. Я зайшов в умовний тупик. Я морально ще не був готовий платити більше 35 тис за це щастя, а за мій бюджет вже мало що влаштовувало, зважаючи що я вже побачив кращі варіанти.
Паралельно почав придивлятись до Туарегів. Їм я був готовий пробачити +1-2 роки, але не пробіг. В туарегах навіть в базових комплектаціях все трохи краще ніж у Кодіаків, але ціна була на грані мого бюджету. Я знаходив до чого придиратись і у них, і постійно критично порівнював із Кодіаками. Щось на зразок "ага, а у Кодіака таке є, за меншу ціну". Довго я їх розглядав і поступово лід скрес, і я почав дивитись авто 35+ тис.
Чим довше ви без сексу, тим ширші межі прекрасного.
В діапазоні цін 35+ цікавих машин стало більше. Тут вже і Кодіаки гарних комплектацій із прийнятними пробігами, і Туареги свіжіщі, і навіть Ауді-американки. І навіть Ауді є-трон з Європи.
Я впав у блуд. Я бігав між пропозиціями, як гавкучий пес за машинами, пускав слину, тонув у гормонах і погано спав. Це був десь вересень місяць. Я ще не знав де я маю взяти 30+5 тис євро, але це як бажання сексу, ти готовий на все. Так і тут. В підсумку Туарег покинув це коло блуду, бо я недолюблював його інтерєр, а з приходом в коло блуду Ауді, стало зрозуміло що то "ні собі ні людям" - задорого для рівня Кодіака, і за-просто для ціни Ауді. А ще за Туарег не повертали ПДВ. От чомусь так. Це суто фішка Фольцвагенів. Ні за мультиван, ні за Туарег ПДВ не повертали. Так мені трапилось. Поступово з кола блуду був виключений і Кодіак, а на його місце розглядався лише Кодіак РС.
Там і дизайн, і потужність, і трансмісія, і загалом комплектація містила майже все що я хотів. Шанси взяти все разом значно зросли.
Як і бюджет. Сума в приблизно 40тис лякала все менше. Але все ще снилась по ночах. Особливо тяжкі ночі були коли снилось що то все потрібно ще розмитнювати і платити купу платежів. В 40 тис вже то все мало ввійти, але сам факт бази розрахунку і складнощів мене лякав.
Так прийшов жовтень і коло потенційних кандидатів на моє серце і гаманець скоротилось до 3 варіантів:
- Kodiaq RS з Європи(19-20 роки), з усим що я хотів і тим чого не хотів. А не хотів я платити дике розмитнення.
- Audi Q7 2023 із США, але був ризик вийти суттєво за бюджет.
- Audi e-tron з Європи (18-20 роки). Ніякого розмитнення, комплектація гарна. Потужність і динаміка башню зривають

Але. Це був би не я, якби не заблудив в цих трьох соснах. Я вибудував для себе критерії вибору, і жодне з авто не набрало хоча б середнього балу по всіх номінаціях,

Ціна першого придбання була у всіх приблизно однаковою і вкладалась в діапазон 43-45 тис
Тут з мацюпусіньким відривом лідирував Кодіак. Він був найдешевшим.

Ціна утримання на рік
Тут безезаперечно виграв Єтрон. КЮ7 беззаперечно програла.

Вартість 100 км пробігу по паливу
Аналогічно як з утриманням на рік

Запас ходу.
Кодіак всіх натягнув. Єтрон авто для міста

Комфорт/Драйв від володіння
Тут кодіак незначно програв двом Аудям, але на те вони і Ауді.

Кодіак лідирував в запасі ходу, стартовій ціні, і був прийнятним по вартості 100 км пробігу.

Q7 це дорого-богато, драйвово, комфортно, потужно. Але працювати на авто я не згоден. Це авто мені точно не по кишені. Особливо потім після покупки.

e-tron дуже гарний варіант. Але машини тих років мають запас ходу 300 км при попутному вітрі. Тобто як друге авто в сімї, для руху по місту - супер. Я шукав авто яке здатне вивезти мене на 1 бакові далеко на захід, а не до Умані.

Ну і KodaiqRS: найслабший із цієї трійки(але значто потужніший всіх інших Шкод), помірний у вартості кілометра пробігу, помірний у комфорті та драйві (у впорівнянні з Ауді, але далеко попереду перших варіантів, які розглядались все літо), помірний у вартості утримання, з хорошим запасом ходу. Це те що я міг собі дозволити. І дозволив.

І на стику жовтня я листопада я почав шукати конкретні варіанти. В цей процес я залучив людину яка мене дуже підтримувала в таких ризикових маневрах. Він критикував те що я обирав, пояснював нюанси експлуатації авто в Німеччині і загалом багато вклав сил і нервів, щоб я тепер міг тішитись поповненням в автосімї.

Спочатку я хотів білу РС. Але їх дуже мало. Найпоширеніший колір Blue Race. Тут було з чого обирати. Тому від білої довелось відмовитись.
Коли я вже обрав два екземпляри, то їх буквально із під мого носа викупили. Було неприємно.
Але за кілька днів зявилась цікава пропозиція. Можна було взяти котика в мішку, але є люди здатні допомогти притягнути її в Україну по прийнятній ціні. Машина з аукціону, тому фото мінімум, опису мінімум, але прозора історія, пробіг до 60 тис, 3 ключі, 2 комплекти коліс. І я купився. І купив.
В підсумку у мене немає продвинутої музики, обігріву дивана, шторок на вікнах, і накладок на двері.
Загалом була думка відразу її продати, але подумав і вирішив поки покататись, а далі життя покаже. Не жалкую за витрачені кошти.
Машина вогонь. Вале як потяг, а її бас підбиває мене ніт-ніт та і навалити десь по прямій. Не знав що я такий)
Коли гнав авто з Луцька, то розхід склав 6,6л. Це притому що перші 100 км я їхав нервово.

Загалом ця покупка це мабуть ознака і заспокійливе для кризи середьного віку.
Хтось шукає коханок, гулянок, а я шукав авто щоб заспокоїти душу, особливо в контексті війни. І це я вам скажу вдалось. Тепер нервуюсь вночі тільки коли тривога.
І коли згадую скільки боргів потрібно повернути.