Honda Civic Hatchback (7G) Samurai'02

Життя надто коротке щоб їздити на нудних автомобілях

Мій особистий "єдинорог Мемфіса", якщо ви розумієте про що я😄. 

Пам'ятаєте перший «Форсаж»? Той момент, коли всі фанатіли від Mitsubishi Eclipse і Toyota Supra? Я ж дивився на це все, а серце моє належало тій зграї Honda Civic, що вривалися в ніч у пошуках жертви. Десь приблизно у цей самий час мій дядько пригнав з Німеччини  темно зелений Civic EK, саме тоді почалася наша особиста історія кохання з цією моделлю.

  Кілька разів я був близький до покупки, але завжди щось не складалося.Це було схоже на гру, де я завжди програвав.

 І ось листаю оголошення, у пошуках зовсім іншого авто і раптом... Honda Civic 7. Іронія долі: як тільки ти відпускаєш мрію, вона сама тебе знаходить. Я одразу набрав продавця, а він мені у відповідь:: «Вже їдуть дивитися». Я, чесно кажучи, засмутився, але попросив його передзвонити, якщо щось піде не так. 

Кілька година,  потому вже відпустивши ситуацію заглядаю в телефон в там sms: «Слухай, вони не приїхали. Приїдеш дивитися?». У ту мить я зрозумів, що це не просто збіг. Це доля. Це було так, ніби сам всесвіт підштовхував мене до неї.

Я кинув усі свої справи, взяв гроші, сів у машину і помчав за своєю мрією.

Нажаль час володіння, співпав з не найпростішим етапом в моєму житті, тому більшість змін і апгрейдів я просто ніде не фіксував, а дещо так і не встиг втілити в життя. В решті решт хоч я і дуже того не хотів але через незалежні в той момент від мене обставини наші дороги розійшлись. Але хто його знає можливо це не фінал, а лише антракт бо для когось це просто стара машина, в для мене символом  того що мрії здійснюються