Думаю що симпатія до 2 колісного транспорту зародилась ще в часи коли я катався на велосипеді "Україна" під рамою. В дитинстві проводив дуже багато часу катаючись на велосипеді, потім на мопеді китайському 50 кубовому. Завжди мріяв собі якийсь хороший японський мотоцикл але я не з багатої сімї, батько мій сирота і чесно кажучи він собі не міг дозволити купити мотоцикл, а мені так і подавно. Але я про нього мріяв, дивився купу відео, час від часу я моніторив ціни, моніторив що я взагалі можу собі купити і в цілому розумів що не можу собі дозволити нічого. Вже навчаючись в уніврситеті думав про китайський мотоцикл, про розбитий, або щось з совко мотопрому, тільки жив я в гуртожитку, в мене не було можливості зняти квартиру, я не вмів нічого робити і не знав як працювати, батьки мене жаліли, але тратити їх гроші мені було соромно. То що говорити про покупку мотоцикла, чи його утримання, в той час я не міг купити навіть телефон. Але час йшов я влаштувався на роботу, спочатку я отримував невелику зарплатню але вже зміг забезпечити собі нормальне життя, не обтяжуючи батьків, а після чого почав задумуватись що я взагалі хочу в житті про що мрію, повернулись думки про мото. Довго вибирав і вагався, всі мене відмовляли. Збирати кошти було теж не легко. На той момент я знімав кімнату в квартирі вирішивши купувати мото, щоб зекономити більше грошей, довелось переїхати назад в гуртожиток, я збирав рік відкладучи з кожної ЗП, в результаті ще позичив грошей у товариша, щира дяка йому за це, а також кілька сотень долларів докинув батько. І ось я щасливий власник ) Знаєте те що дається найважче цінуєш найбільше, я обожнюю свій мотоцикл і напевно ніколи не продам його, бо купити його було значно важче ніж наприклад мою ауді, до того ж це моя мрія з дитинства.
п.с. а ще на фото на фоні стоїть вайпер Р2, я на ньому 20к відкатав до того як купив авто) досі у батьків у гаражі стоїть, і навіть майже на ходу) Масло жре відрами лише)