Chery Jaggi Маша

В сім'ї підростала дитина, а тому проблем додавалося. То до лікаря вези, то ще якісь термінові задачі. Одним словом, громадським транспортом не наїздишся, часу забирає багато, а ще ж треба щоб і з роботи відпустили....

Стали розглядати питання придбання авто. Пішли з дружиною в автошколу. Думали у кредит брати Форд Фієсту, але задумка накрилася мокрим рядном. Заморозка депозитів, за місяць Фієста з 80 к.грошей подорожчала до 120. Бюджет обмежений. Жопа! Ще подобалася Хьонде Матрікс, плюси: висока посадка, мінуси: ціна ф витрати пального (були тільки з 1,8 л двигунами в салоні). По бюджету (без напрягів), потягли б Лада Калина, Чана Бенні, Рено Символ (гола база). Забрів у салон Чері. QQ311 (аля Матіз) - зразу ні, дуже мала, з села нічого не привезеш :(. Подивився на смішного бегемотика (QQ613, вона ж Jaggi). Дивна та й годі :), але думаю сяду... І тут, воно - висока посадка, нема перед очима великого капота, місця достатньо спереду та й ззаду, є досить місткий багажник (ще й ліфтбек), "повний фарш" (кондиціонер,всі електросклопідйомники, електродзеркала, дві подушки безпеки, балалайка...). І зовсім не смерділа, як лякали, "китайськими тапочками".

Доужині теж сподобалась.

Так вона й стала нашою незмінною помічницею до самої війни. Їздила щодня, тричі возила сім'ю до Крима, раз в Закарпаття. Особливих нарікань і поломок не було. Після десяти років безперервної експлуатації потроху почала "підсипатися", по дрібницям, але час бере своє. Вирішили взяти щось більш просторе, комфортніше тощо, але це вже інша історія.