30 січня поточного року стала власницею чудо колісниці під назвою Деу Ланос, корейська збірка 98 року, із цікавинок в ньому є передні електросклопіднімачі, гідропідсилювач керма, і стибзений перекупами кондиціонер про який свідчать заглушені трубки і кнопка в салоні. 

Дешево та сердито.

Із мінусів зовнішній вигляд, поліз лак

По механіці що треба так це, міняти диск щеплення, тормозні колодки, ну і ще купа дріб'язкової роботи по салону, тож робота є, бажання щось покрутити є, жертва є, усе сходиться.

(P.s зчеплення уже стоїть нове, як і колодки + подушки двигуна і прокладка клапанів)

Із варіантів що купити вибирала з Нексії(усе що пропонували гниле вщент), Деу Сенс (таких страшних я ще не бачила) Опель вектра (зірки не зійшлись і власник не брав слухавку), Рено 19(знову не пощастило і об'ява була не актуальна, авто продано ) і Ланос (зі словами та давай глянемо все одно по дорозі).

Якогось явного бажання певної марки авто не було, тож потрібен був більш менш комфортний бюджетний піджопник і ось він, Ланос.

Думала ще довго буду без коліс, але ще поганяємо... Далі більше...