Трепанація дисплея з енкодерами. Наочний посібник

Цей допис навряд назбирає більше 30 лайків, немає тут нічого видовищного, але маю показати, бо мені часто говорять, що я невиправдано плююся на ці дисплеї. А тут я викупив 4 дисплеї як неробочі. 1 був розбитий, 2 зремонтував, і вони вже робочі, а 4й буде тут в огляді.

Проблема тут - дуже слабка підсвітка, матриця має зображення, але його не видно. Отже, дисплей: QLED, 1280×800!!! точок, діагональ реально 8 чи, може, 8,5 дюйма в корпусі стандартного розміру (230 нагорі, 220 знизу, 130 висота). Сенсорні кнопочки по краях і два енкодери (крутилочки). Між тач скріном і матрицею немає повітряного шару. Виглядає ніби непогано.

Але давайте розберемо. Спочатку бачимо, що живлення підсвітки заходить на шлейф відеоінтерфейсу, а не прямо в матрицю.

Відкручуємо і знімаємо металеву накладку. Пропаявши контакти (чорний і білий дріт), краще не стало. Розбираємо далі.

Бічні панельки з енкодерами і підсвіткою сенсорної області приклеєні на герметикоподібний клей. Тут нічого не робилося з можливістю подальшого ремонту.

Зрізаємо герметик, оскільки нам треба добратися до матриці. Матрицю розібрати легко не буде, бо вона намертво приклеєна до тачскріна.

До речі, дисплей то приклеєний, але бутерброд на 1 мм розійшовся по товщині і тримається на чорному скотчі виключно.

Має бути отак. На що це впливає? Іноді підсвітка в таких дисплеях нерівномірна. А тут її взагалі немає.

Йдемо далі, прибрали скотч і відключаємо шлейфи.

Відклеюємо шлейфик тачскріна.

І матриці

Зрізавши обережно скотч по колу, відкриваємо  металеву кришку.

Під світловідбиваючим шаром бачимо шар розсіювача і стрічку світлодіодів. Ось так працює підсвітка, з однієї сторони. В нормальних дисплеях знизу, тут збоку, щоби менше діодів використовувати

Світлодіоди в місці пайки шлейфа померли

З однієї сторони корпус поплавився.

Вони кришаться і розпадаються, дуже дрібні. Кришаться не тому що я їх чіпаю, а тому що дуже гівняної якості і не призначені для тривалої роботи з чималим струмом.

І тут теж

Місце пайки з іншої сторони

Зняв всю систему світлорозсіювання. Як бачите, білий пластик розкришився і розвалився.

Матриця + тачскрін непрозорі, тому, власне, і досягається ефект, що не видно країв дисплея. 

Тепер все згрібаємо і викидаємо у смітник. Ремонтувати це недоцільно, при вартості такої панельки в 15-17 доларів.

Для порівняння , бутерброд 9,5 дюйма 2000*1200 дисплея. Тут матриця товща разів у 4, все тримається ідеально рівно, і як результат дисплей надійніший. Діоди більшого розміру в ньому і гарно охолоджуються, тому такі дисплеї довговічніші. 

Ви скажете, що підсвітку спалили, але на неї в магнітолі йде від 10 до 30 В. Там драйвер зі стабілізацією по струму, і спалити підсвітку нереально, якщо діоди якісні, а не розсипаються від погляду на них. Навіть якщо в магнітолі вийде з ладу драйвер, відгорить його мікросхема, бо вона найслабший ланцюг, як і має бути. 

Короткий висновок: дисплей такого типу (з енкодерами) — повний шлак, і він вам не потрібен.