Майже капсула часу - Ford Sierra Ghia 1990, ч.3 - Фінал та підсумки

Третій і останній запис про автомобіль Ford Sierra Ghia 1990 (Перший та Другий, якщо хтось пропустив). На початку, більше року назад, коли я притягнув цю машину, вона здавалась мені цілком життєздатною і я вважав, що якщо вона би була на українській реєстрації то її помірними витратами можно було би відновити. Цю думку мені навіювала гарна комплектація, малий пробіг, те що машина не була в експлуатації майже 20 років та непоганий косметичний стан. Але розібравши авто до голого кузова я змінив думку, реальність виявилась інакшою. 

Оскільки всі роки простою авто провело на вулиці, час та погодні умови до неї були так само безжальні як і до авто які весь час були в русі. Мало того, вплив корозії в деяких місцях набагато більш руйнівний для авто яке тривалий час стоїть, ніж для того яке їздить, бо воно продувається, прогрівається, просихає та проходить ТО. 

Почнемо з класики - дна та порогів. Це мабуть місця які корозія зачіпає найперше. Дно вигнило по периметру та тримається лише на тунелі та поперечині, до якої кріпляться сидіння. Звісно то не найгірше дно, яке я бачив на Ford Sierra. Мені попадались машини в яких дна взагалі не було, лише тунель та поперечина.

Якщо звернути на дири по краях тунелю, то приблизно в цих місцях знизу мали бути кріплення КПП. При спробі її зняти вона просто відпала.

Далі пороги. Недоліком конструкції цієї моделі є те, що вода (і відповідно весь бруд) з передніх дренажів люка зливається в пороги і коли дренажі в порогах заб'ються (або власник сам залиє їх якимось говном народною антикорозійною обробкою), то пороги гниють ще скоріше. Тому власникам Sierra з люком я би радив пильно стежити за дренажами люка та порогів, може навіть і вивести їх з порогів в інше місце. Ось у що перетворились пороги за 20 років простою. Як бачимо зовнішня, внутрішня частина та підсилювач вже ніяк не з'єднані.

Далі заглянем під капот.

В тих машинах, що я розібрав до того корозії під капотом були куди менше, бо воно прогрівалось і сушилось. Тут бачимо смугу гнилі вдовж лонжерона під стаканом. Хороша яма і стакан скоріш за все добряче зсунувся би, може навіть відірвався би.

Підсилювач переднього бампера також має корозію і вже не тримав би удар так як це було задумано.

Ззаду, поки бампер був на місці, не було видно того що корозія наробила під ним.

Особливо добре це видно з багажника.

Навіть дах, який зазвичай цілий має наскрізну корозію, забиті за 20 років дренажі люка сприяють цьому. Також купі дірок під резинкою лобового скла.

Але найгірше задні лонжерони над балкою - суцільна труха. Навіть у згаданих вище машинах без дна, вони були дещо кращі.

Чи можно було би відновити цю машину? Так, відновити можно будь-яку. Чи доцільно? Я вважаю що навіть якби ця машина мала українську реєстрацію, її відновлення недоцільне. Для цієї машини це сумний фінал, але якщо подивитись на ситуацію з іншого боку, то це авто стало донором запчастин, в тому числі рідкісних і гарно збережених, для багатьох інших авто. От наприклад деякі з них: Sierra 2.9i RS Cosworth, SIERRkA, My Summer Car і ще багатьох інших. І ще багато запчастин чекає нових дбайливих власників. А історія цієї машини на цьому завершується.