Log #03 - TIG: Опора і Впевненість 🧱

🧰 Вихід із зони комфорту

Майстер вирішив перевести мене з комфортної зони у реальні умови роботи. Заготовку поставив у незручному положенні - шви починалися горизонтально, але поступово переходили у вертикальні. Поки лінії були рівні, усе йшло нормально, але коли вони стали більш вертикальними, я просто не міг до них дістатись. До цього я завжди варив сидячи, без жодних точок опори. Мені вистачало того, що тримаю пальник і бачу шов. Коли ж довелось встати - контроль зник повністю. Вести шов на вазі виявилось майже нереально.

🔧 Пошук стабільності

Майстер ще раз нагадав про керамічне сопло: "Воно не тільки для газу. Це твоя опора." Він казав це не раз, але раніше мені не вдавалося його використовувати. Сопло постійно застрягало або чіплялось, тому я робив так, як зручно мені, хоча це і не було правильно. Цього разу вибору не залишилось - довелось адаптуватись. І саме тоді я зрозумів, як правильно тримати пальник і вести сопло по шву. Все стало стабільнішим. Рука спокійна, шов рівний, контроль повернувся.

⚙️ Ліва рука і нові техніки

Коли я зловив це відчуття, взяв пальник у ліву руку і почав варити нею. Майстер подивився і тільки посміхнувся - каже, дозрів. Потім поставив нову заготовку з вертикальними швами і показав техніку, яка відчувається як вісімка. Без присадки все вийшло чисто, а з присадкою було складніше, але після кількох спроб уже відчував, що керую процесом. Це був момент, коли я вперше реально кайфував від TIG’у.

🔩 Висновки

Вертикальні шви навчили мене простій речі: коли є опора - з’являється контроль. А з контролем приходить впевненість. Тепер кожен рух має сенс, і TIG перестав бути просто технікою. Попереду інші метали, нові вправи і вибір власного апарата. Але головне - тепер я знаю, що стабільність дає найкращий результат.