Про мій попередній автомобіль (Обережно, багато букв)

Вітаю! Якось видаляючи старі, не потрібні фото з телефону натрапив на фотографії свого попереднього автомобіля, та й вирішив про нього трохи написати, можливо комусь буде цікаво.

І так, історія купівлі була така: почнемо з того що до цього як такого автомобіля в мене не було, (ЛУАЗ без документів не рахується), та і потреби не було, проживав у Харкові, і пересуватися по місту переважно на метро і травмаї, а коли потрібно було поїхати до батьків в Полтаву, то Зелений Слон завжди виручав. Але після повномасштабного вторгнення русні,  рух будь якого міжміського транспорту зупинився, а в Полтаві вагітна дружина залишилась. І ось одного разу, в липні 22 го року  поїхав я в Полтаву з товаришем закупити деяких ліків у підрозділ, ( цікаво що в Полтаві все було в аптеках і ціни були звичайні ) і так сказати, заразом подивитися якийсь автомобіль.

На той момент моя дружина була на 5 місяці вагітності і інколи відпускали на вихідні приїхати до неї, тому автомобіль потрібний був більш менш надійний, сів і поїхав у будь який час,  але і такий, щоб у разі прильоту не дуже жалко було його. За пару годин знайшли  Ваз 2170 в кузові седан, з 16 клапанним двигуном 21126, в кольорі Сочі 360, по комплектації, був кондиціонер, електропідсилювач керма, і передні слкопідйомники. На момент купівлі на спідометрі було 102000 км, і ніколи не стояло ГБО.

При огляді зразу видно було що авто було в ДТП при чому відновили його так собі, але маленький пробіг, + ціна влаштовувала, та і на той час я не думав що авто довго протримається в тих умовах, в яких йому потрібно було бути. Але якось так склалися обставини що все зним було добре, ба більше, на прикінці літа 22 го ЛОСК в Харкові мало по малу почав працювати, тому пішли і тюнячки в авто: тонування вікон, 2 din магнітола, заміна динаміків по кругу, 4х канальний підсилювач, ГБО, та інші дрібниці, фото не маю так як не думав що колись буду робити допис. Після деяких подій які назавжди залишаться на моєму тілі, новим місцем проходження служби стало місто Самбір, і катала мене пріора з Львівської в Полтавську область і назад кожні 4 тижні, а це на секундочку майже 3т км на місяць. За 10 місяців я наїздив майже 35 тис. км. З поломок: заміна 1 котушки запалення, заміна грм з помпою, заміна опорних підшипників, ну і звичайно масла, фільтра, свічки. 

Після народження доньки потрібно було більше авто, так як забрав дружину з дитиною до себе, і речей які перевозилися кожного разу стало в РАЗИ більше.

Авто продав колезі по службі, молодому хлопцеві 25 ти років, але тут щось пішло не так... 

В червні 23 новий власник авто потрапив у ДТП, наздогнав шкоду, а та вдарила авто що стояло попереду і чекало щоб повернули ліворуч, на щастя всі цілі і здорові постраждало лише залізо.

Так на перший погляд здається що нічого страшного, але лонжерони погнуло. Все ж власник прийняв рішення ремонтувати автомобіль. Ціни на кузовні деталі на Ваз і ціна та якість відновлення це окрема історія. Ремонт затягнувся майже на 9 місяців, і то зробили криво косо, хоча грошей взяли нормально, але не в тому суть.

 Отже квітень 24 го і знову ДТП ... і місяця не пройшло після ремонту. Цього разу лоб а лоб з фордом, на щястя і тут всі живі, правда пасажир пріори який сидів збоку залишив два передніх зуба на трасі Самбір-Дрогобич, буде наукою що потрібно пристібатися.

Ще вже була остання поїздка цього автомобіля.

Автомобіль здано на шрот, з реєстрації знято.

Що хочу сказати, я був власником цього авто менше року, але були різні моменти з ним пережиті, хороші і не дуже, якось погано себе відчував що після першого, що після другого ДТП цього авто, хоча воно і не моє було, висновки зробив такі, що продавати автомобіль потрібно так, щоб його потім не бачити.