Друге авто з автопарку мрії, певно банальне, бо Супра ,саме у цьому кузові, бентежила багатьох.
Будучи ще маленьким, але вже петролхедом, я дивився все що пов'язано з машинами та перегонами, грав у всі можливі ігри, гоночні симулятори, дивився всі фільми. 99% закохалися у Супру завдяки, тепер вже здається, нескінченній франшизі про боротьбу з фізикою та здоровим глуздом: Форсаж) Але перший фільм виглядає на фоні останніх як еталон фільму про вуличні перегони, де головні герої виглядають людьми, простими людьми зі своїми проблемами та невгамовною пристрастю до автомобілів. Цей фільм навіть має непоганий сюжет, за героїв дійсно хвилюєшся, не те що зараз, польоти в космос на Pontiac, проти Понтіаку нічого не маю))). Саме у цьому фільмі, ще не мега блокбастері про родинні цінності, з'явилася вона, і підкорила половину світу.
Але я не був з тих, хто закохався в неї в цей момент, для мене це сталося ще у далекому 1996, коли я, семирічними хлопчиком вперше зіграв у Need for Speed, у найперший Need for Speed 1994 року.
На той час вже існували новіші ігри цієї серії, але саме перший мене підкорив. На той час то виглядало просто фантастично: вид з салону авто, кермо крутиться, прилади робочі, анімація перемикання кпп, своя для кожної машини, автівки всі відрізнялися поведінкою та характеристикам, а описи та фото машин... На той час, як мені здається, такого ніхто не робив
Можна було грати у різних режимах, втікати від копів, ганяти на найпотужніших суперкарах тих років, перегони по колу, спринт один на один, тайм атак або тоге(не сприймайте мої слова на 100% за правду, спираюся на спогади)... Але я обрав її. Як я казав раніше, у грі була своєрідна фізика, кожна автівка погодила себе унікально, Diablo була найшидшою... але Супра хоч і була одною з найповільніших машин по максимальній швидкості у грі, вона краще за будь яку іншу долала повороти, саме ця її особливість допомагала майже завжди перемагати, винятком була кільцева траса де маневреність була не потрібна, а максимальна швидкість вирішувала все.
Тож коли я досяг віку коли можна сідати за кермо, мрія нікуди не ділася. Але знайти Супру в Україні було складною задачкою, тож на якийсь час я відклав мрію подалі. Повернувся до неї вже після 30, і тут прийшло розуміння що то вже не машина, це тепер інвестиція. Ціни на ці авто стабільно зростають щороку в середньому на 10-20%. Сьогодні у Німеччині можна купити Супру "дешево", єдине питання скільки там залишилося від оригіналу:
Нещодавно натрапив на відео, нажаль не зміг знайти, з рекордною сумою за Супру, 160000$, авто у повному оригіналі, з мінімальним пробігом і це саме та з 2jz-gte.
В чому ж проблема, чому такий культ і такі ціни? Супру четвертого покоління (А80) випускали до 2002року, але ринок її не сприйняв, випущено, по різним даним від 45 000 до 60 000 автівок, всіх модифікацій.
Авто себе чудово показало у перегонах Японської серії, де припинило домінування Nissan, хоч і з іншим двигуном,
була чудово прийнята журналістами, які не припиняли співати їй диферамби (У 1994 році німецький клуб автолюбителів ADAC протестував Supra, яка на той час вже коштувала 109 200 німецьких марок, і виявив: “У міському русі Supra поводиться так само добре, як і 1600-кубова Celica, але те, як задньопривідна Supra злітає з місця, просто пекельно. Ви ледве встигаєте за перемиканням передач. Похвала гальмам, рульовому управлінню та все ще комфортному шасі”.), але ринок це не переконувало. А потім грянув Форсаж і Супра почала обростати культовим статусом, фан базою, а ціни як і попит почали рости швидше ніж бамбук.
Тож з кожним роком мрія тікала від мене все далі.
Потім настав 2022 рік, і тут можна нічого не пояснювати. Будучи у рідному Харкові, розуміючи що відбувається я пішов добровольцем і взяв у руки зброю, по суті вперше у житті. Але воювати мені довелося не довго, вже першого березня я отримав поранення і сильну контузію, після чого від мене як від бойової одиниць толку зі знаком мінус. Але полишати боротьбу я не збирався, і після не сильно тривалої і невдалої реабілітації перемкнувся на волонтерську діяльність.
Але повернемося до автомобілів і мрій про них, бо мрія нікуди не ділася, а обставини показали, що відкладати мрії не можна, бо завтра може вже не настати.
І ось якось натрапляю на статтю на якомусь з західних ресурсів про чотирьохдверну Супру, і тут щось як перемкнуло. Статтю знайти не зміг, але ось приблизно що там розповідали: https://www.tiktok.com/@nz_motors_limited/video/7225853771505552647
Пазл почав потроху складатися у голові, незадовго до полномасштабного вторгнення рф мені випала можливість проїхатися на Lexus GS300, саме у 160 кузові, авто неймовірно сподобалося, ідеальний баланс між потужністю та комфортом, впевненість на дорозі, відчуття машини і якість оздоблення... У неї було все, а тепер прийшло розуміння, що це саме воно.
Бо Lexus GS 300 і Toyota Aristo це у своїй сутності одне авто. Але Японці не були б Японцями якби не зробили Aristo виключено для внутрішнього ринку, і тільки у Японії можна було придбати Aristo на 2jz-gte, весь інший світ, натомість, отримав GS300, GS400 та GS430. 400 та 430 це по суті рест та дорест 160, точніше 161 кузова, бо туди встановили не менш легендарний, супернадійний та вже всіма оспіваний 2uz, Тойтівський V8. А GS300 отримав під капот не менш, а може і набагато більш легендарний 2JZ, хоч і з приставкою GE замість багатьма омріяної GTE. Ми, не Японці, отримали рядну атмосферну шістку на 3 літри об'єму, титанічно витривалим блоком та колінвалом(здатними тримати понад 1000к.с.), суперовою поршневою(тримає у тюнінгу спокійно 400к.с.) чудовою компановкою, феноменальною надійністю та майже безмежним запасом міцності. Двигун який пробачає багато, але у добрих руках і при хорошому піклуванні стає майже вічним, за що доведеться платити великим апетитом агригату.
І ось пазл склався. Супру купити я не можу, але Лексус цілком реально, при цьому виявилося що авто взагалі недооцінене, а веделка цін від 2 до 15К$.
Як ви зрозуміли, мрія здійснилася. Я знайшов GS300 дорест першого року випуску моделі. Стан на момент покупки, тепер я це можу тверезо оцінити, був м'яко кажучи на 4 з 10.
Якщо вам сподобалося та цікаве продовження цієї історії, ласкаво прошу https://driver.top/car/49653
Удачі, та не забувайте здійснювати мрії
як на мене, салон в ній «міні Супра», вигляд також має до волі бодрий та спортивний, завжди матиме особливий вигляд на дорозі і абсолютно підлягає тюнінгу!
Є чуваки, які з Японії привозять під замовлення всякий ждм, теж недешево, але деякі мрію все ж втілюють))