Доки хтось пише про "героїчну" заміну мастила в своїй лайбі або поїздку на мийку, ми будемо робити дійсно "вєщі", тому до дня автомобіліста, лайфхуки про безкоштовне збільшення потужності продовжуються і сьогодні будемо серити картерні газики у потрібне місце, даби наш корчик поїхав ще краще.
Зазвичай, у сучасних двигунах, картерні гази виходять перед дроссельною заслінкою, із за чого її засерає всяка срань і вона завжди брудна. Також починаються проблеми с ХХ, або забивається і сам РХХ, забруднення впускної системи і форсунок. І взагалі, картерні гази, це суміш олійного туману з СО2, яка знижує потужність і визиває детонацію, бо у парів олії вишча температура горіння, ніж у бензину. Мало того, що само СО2 знижує потужність, так ще й мізки, чуючі детонаційні дзвони (які неуловимі людським вухом), починає валити кути запалювання, втрачається потужність і момент, йдуть більщі витрати палива. Нашо це требя? на вулицю ту трубку і всі проблеми! Як раніше з жигулями робили...
Але ні! Є ідейка краще. А точніше американська технологія NASCAR.
У нас же є вихлопна труба і резонатор. Так ось за резонатором робимо отвір в вихлопній трубі і вставляємо туди патрубок, діаметром 14-16мм у її центр за напрямком вихлопних газів. При проходженні вихлопних газів, у патрубку беде виникати розрідження (єфект такий же, як і в малому дифузорі карбюратора.) З цього патрубка шлангу кидаємо на відведення картерних газів з блоку двигуна.
Ідея полягає в тому, що б зробити розрідження в картері двигуна, при його роботі. Як приклад можу навести шприц. Якщо пальцем зажати шприц і потягти за поршень, ми його без особих зусиль зможемо витягти. А тепер цим же витягнутим поршенем, стискаємо воздух в шприці. Що б його стиснути обратно до кінця, треба прикласти нереальних зусиль. На цьому ж принципі і буде працювати розрідження в картері двигуна.
Під розрідженням, поршням, шатунам і колінвалу легше робити свою справу, йде менше зусиль, на насосні витрати ККД в картері двигуна і чим вище оберти, тим краще ефект, а також знижується витрата палива.