Алкотур-Міні. Частина ІІ. Угорщина. 🇭🇺

Вітаю шановне панство!
Частина друга. І почну я опис з проблем на кордоні 😡

Дні 7-8. 07.06.2024 - 08.06.2024.

Отже, на момент перетину кордону Асортік проїхав 1573 кілометри з середньою витратою 9,9л/100. 

З Велятино виїхали приблизно о 8 ранку, але доки в Хусті знайшли місце де можна роздрукувати поліс "Зеленої карти" була вже десь 10 ранку. Проблема в тому, що відключення світла, майже ніде нічого не працює, а на кордоні електронний поліс в телефоні - "нє катіт", треба тільки паперовий. Ну то таке, сам винен, що не подумав наперед.

А жесть почалась на українському кордоні, по даним прикордонної служби я був майже що не ухилянт, бо не числився в отій базі даних "Оберіг". Яким би чином я мав там рахуватись, якщо "Оберіг" створили в 2024 році, а я в армії під час цієї служби з 2016 року???
Копія рапорту на відпустку, витяг з наказу командира частини і відпускний квиток ніякого враження на бравих побратимів з прикордонної служби не справили.
"Такі документи можна зробити за 20 хвилин", "Печать можна замовити в будь якій фірмі, що робить печаті", "Підпис командира частини? Та звідки я знаю, як він має виглядати??", ну і проча маячня...
На моє зауваження, що в посвідченні офіцера записи про мою службу зроблені не 20 хвилин назад, не позавчора, і навіть не в минулому році, відповідь - "ну не хвилюйтесь ми перевіряємо".
І ця перевірка тривала десь приблизно пару годин.
За цей час ми встигли пару раз сходити в той секс-шоп, що на кордоні, купили там віскарика, і понаблюдали типового ухилянта.
Здоровий хлоп, зростом за 180, підкачаний, перетинав кордон по депутатському запиту, поруч з ним "дєпутатша" - губьохи, сіськи, підбори, коротенька спідничка, бойовий розкрас, все як має бути! Але цих "депутатів" протримали хвилин 40 і пропустили.
По-любому поїхали відстоювати інтереси України перед закордонними партнерами!

Далі угорський кордон. 🤦‍♂️

До наших військових документів поліції і митникам ніякого діла, там інша мулька - всі речі на столи, включно з маленькою поясною сумкою і повний огляд ВСІХ СУМОК!
Трошки попустило тільки коли дійшла справа до сумки дружини, бо вона була з таким шестикінечним медичним хрестом. Поліцай запитав у мене - "медик"? Кажу ні, дружина військовий медик, я просто військовий. Тоді огляд трошки спростився, сумку відкривали, дивились зверху пару секунд, і закривали, а не так, як спочатку - зверху і до самого дна.... Ну короче, ще десь з годинку протримали, і коли нарешті відпустили, ми навіть не повірили і перепитали, чи точно можна їхати?)))
Від'їхав від митниці, пробив маршрут в нафігаторі і поїхали.

Так як наш маршрут пролягав до Термального комплексу в Хайдусобосло, то його досить велика частина проходила не по автобану, а по звичайним дорогам. І вони, я вам хочу сказати м'яко - не дуже))
А якщо порівняти з трасою Дніпро-Кропивницький-Умань-Вінниця-Хмельницький-Тернопіль, то і взагалі - ОТСТОЙ!

Заздалегідь, перед перетином кордону була придбана він'єтка для проїзду по автобанам Угорщини, вартість 11 євро, термін 10 діб, він'єтка електронна, на скло нічого не клеїться, просто в базі реєструється номер авто.

Традиційно сподобались зупинки на автобані, є і простенькі, тільки з туалетом, є і великі з АЗК та різними кафешками. На одній з таких ми зупинились, бо там було KFC)) і непогано перекусили.

Їхати від кордону не дуже далеко, тому приблизно о 15:00 ми були на місці і почали заселятись. Господар зустрів особисто, попросив за 10 хвилин написати йому, провів на паркінг (він у нас був безкоштовний), показав квартиру, показав в яку сторону йти до термалів!

Ну і що? Не гаючи часу хватаємо свій "купальний рюкзачок" і мерщій в басейн! До нього десь до кілометра, хвилин 5-7 неспішної ходи.

Відмінність угорських термалів від українських - вода значно темніша, але прісна, в наших басейнах різного ступеню солоності. Ще рекомендують термали в Дебрецені, то можливо наступного разу попадемо і туди.

Ну і так як у нас "Міні-Алкотур", то після термалів - вечеряти в кафешку.

Замовили дві порції свинячих ребер, смажену картоплю, овочі і ПИВО!

Трохи не звернули увагу на очі офіціанта, коли він перепитував, чи точно нам дві порції)))). Я то свою осилив, а от дружина таку вагу підняти не змогла, ну крім пива звісно!) Попросили офіціанта забрати з собою, все було упаковано в вакуумну упаковку.

Саме містечко невелике, нам вистачило тих пару вечорів, щоб побродити по центру, порозглядати їхні туристичні пам'ятки і пофотографуватись.

Стосовно термалів - нам сподобалось! Багато басейнів, з різною температурою води, різною глибиною, і різними видами всіляких водних масажів (булькає, бурлить з різних боків, л'ється з різних боків)

Інфраструктура досить розвинута, є багато роздягалок, душів, туалетів, кафе і різних точок по продажу фастфуду, мороженок і таке інше. Не знаю, початок червня, начебто вже і сезон, але народу не багато ( в порівнянні, наприклад, з тим же Жаворонком в Берегово, або в Термалах в Велятино)

Можливо свою роль зіграло те, що басейнів багато.

Найбільше враження від термалів, це атракціон "Хвиля". Це коли насосами качають штучні хвилі, і тоді в той басейн збігаються люди з усіх термалів, і там реально така конкретна куча народу біситься і стрибає на тих хвилях. Причому бачили там не тільки дітей, а і таких купальщиків, що навіть для нас вони такі конкретні дідусі і бабусі.
По витратам.

Відвідування термалів - 42 євро за два дні (безліміт), але без можливості виходу в місто. Як ми потім зробили висновок, то краще купувати безліміт з виходом в місто.

Звісно на території комплексу є різноманітні кафешки, але ціна в них не на багато нижче від тієї, де ми їли свинячі ребра, а по якості фастфуд не йде ні в яке порівняння з міським кафе.

Кафе - 41 євро на двох

Фастфуд - один раз 29, другий раз 14 євро за двох. Що ми там брали не сильно пам'ятаю, якусь картоплю фрі здається з м'ясом, а вдруге і не згадаю)

Ще запам'яталось озеро на території тих же термалів. Побачили купку відпочиваючих, що щось розглядали у воді і жваво коментували.
Підходимо, а там ось таке:

Хто здогадався кинути хліба у воду, і тут наплило цих монстрів!)

Ну і я ж був би не я, якби не зробив пробіжку)

Біглось дуже легко і цікаво по незнайомому маршруту.

На ранок наступного, вже дев'ятого дня не поспішаючи поснідали, зібрались і потулили в наступну країну - Словаччину.

А пробіг Асортіка по Угорщині склав 466 кілометрів, з середньою витратою 9,6л/100 на момент перетину угорсько-словацького кордону.

Далі буде.

Перемикайтесь, не хвилюйтесь, напишу)

Всім добра!

Ну а кацапам традиційно - здохнути!