Всім привіт. Колеса це досить важлива частина автівки, хоче не всі це розуміють. Поза візуальною складовою (зовнішній дизайн) є ще кілька важливих параметрів і я зараз не тільки і не стільки про ET, J або DIA.
Диски
В кожного колеса є кілька параметрів, деякі очевидні, а деякі ні.
PCD (Бовтування) – цей параметр допомагає нам зрозуміти чи підійде колесо до ступиці нашої автівки. Ви, напевно, зустрічали значення типу 5х114.3 або 5х100 або 4х100. Значення складається з кількості отворів для бовтів/шпильок та діаметру кола на якому вони знаходяться. Параметр досить очевидний.
DIA – це діаметр отвору ступиці. наприклад у селіки DIA дорівнює 54.1мм. Диск на ступиці центрується при встановлені тому досить важливо щоб DIA збігався. Про те якщо вам сподобалися диски що мають більший DIA ніж ступиця вашого авто – ви можете придбати перехідні кільця. Таке кільце встановлюється в центральний отвір диска та дозволяє його правильно центрувати. У випадку якщо DIA диска меньше за DIA ступиці, теоретично, можна на координатному станку його проточити, але я б радив спершу прояснити чи зможете ви проточити ті диски, а вже потім купувати їх.
J (ширина) – за звичай вказується як, наприклад 7J, 8J 7.5J 9.75J і так далі. Як ви вже зрозуміли показує на скільки диск широкий. Зменшувати цей параметр, зазвичай, немає сенсу, а збільшувати треба досить акуратно бо, по перше, знадобиться ширша шина, а по друге може почати десь чіпляти (на приклад коли повертаєте)
HUMP – це невеликі виступи на диску зо мають фіксувати безкамерні шини. За задумкою мають не давати роззутися колесу у повороті.
ET (Виліт) – це відстань від середини диска до поверхні що прилягає до ступиці. Що? Не зрозуміли? Давайте спробуємо на картинці:
Чим більше ET тим глибше диск заходить у глиб арки і тим меньше стирчить назовні. Кожний виробник виробляє автівки з різним ET тому за основу треба брати параметри вашого авто, також, ET треба рахувати у купы з шириною. Тобто, скажімо ви вирішили замінити диски 7J/ET35 на 8J, який потрібен ET якщо назовні рухати нема куди?
7J то 175мм, половина – 87,5мм. тобто від привалочної площини до зовнішнього краю маємо 52.5мм а до внутрішнього 122,5.
8j то 200мм, половина – 100мм. тобто якщо ми хочемо щоб зовнішній край залишився там де і був, нам треба 100-52,5=47,5мм.
Тобто треба шукати ET близький до 47мм. Зазвичай виробники залишають певний запас по відстані, і можна ET трохи зменшити щоб колеса дужче виглядали назовні.
Всі ці розрахунки мають практичний сенс коли ви, наприклад, встановили wide body kit на авто обо коли шукаєте “фітмент”.
В більшості випадків щоб не змінювати баланс ваги колеса, та не збільшувати навантаження на ступічний підшипник варто, взяти колесо з ET близьким до вашого, розрахувати на скільки воно стане ширше з кожного боку (7j-8j)/2=0.5j=12.5мм, Та поміряти, щоб впевнитись, шо воно влізе.
Сподіваюсь тепер зрозуміло.
D(діаметр) – тут все просто, це діаметр диска у дюймах.
Шини
По перше, зауважу що я розглядаю параметри шин у метричній системі, бо в нас, зазвичай, використовується саме вона.
Тож три параметра на які звертаємо увагу в першу чергу то ширина, висота профіля та діаметр бортового кільця.
Ширина – ширина шини вказується в міліметрах кратною п’яти. Наприклад: 175, 195, 205, 245. Тут варто зауважити що це ширина профіля шини у найширшій частині, а не ширина протектору, як багато хто вважає.
Висота профілю – вказується у відсотках відносно до ширини та завжди кратна 5ти. Наприклад, в мене на лексусі шини 245х50. Це означає шо ширина шини 245мм а висота профілю – 245*50/100 = 122.5мм.
Діаметр бортового кільця – вказується в дюймах та допомагає нам зрозуміти до диску якого діаметру ці шини підходять. Більшість шин на сьогодні мають маркування на кшталт R15,R17,R20. В цьому маркуванні цифра відображає діаметр, і якщо зараз ви хочете запитати чому ж там R якщо діаметр – уважно читайте про наступний параметр ))
Тип конструкції каркасу – так каркас шини може бути виконаний за різними конструкціями. Мені відомі радіальні та діагональні шини, можливо існують ще якісь, якщо цікаво – гугл вам в допомогу.
Різниця між радіальними та діагональними у напрямку ниток в корді. У радіальних шин вони направлені вздовж радіусу. У діагональних нитки корду направлені під кутом до радіусу а сусідні шари корду перехрещуються.
Станом на сьогодні радіальні шини найбільш поширені, Діагональні я давно не зустрічав. Вважається що радіальна шина жорсткіша, витрачає меньше палива та краще тримає дорогу. Є випадки коли варто використовувати діагональні шини та про них питайте в гугл бо цей допис – то поверхневий огляд.
Тип конструкції каркасу вказується літерою перед діаметром колеса, R-означає радіальна, а D-діагональна.
Зазвичай шини маркуються у такому вигляді:
[ширина]/[висота][тип конструкції каркасу][діаметр], на приклад 245/50R20
Індекс навантаження та Індекс швидкості – з назви має бути зрозуміло що ці два параметра визначають яку вагу (включно з пассажирами та грузом) може нести на собі шина, та яка максимальна швидкість безпечного руху на цих шинах. Індекс навантаження вказується одно/дво/тризначним числом, а індекс швидкості літерою. Кінцеві значення параметрів можна подивитись у наведених таблицях:
Важливо також знати що зі зростанням швидкості вантажопідйомність шини знижується. Залежність дозволеного навантаження від швидкості можна перевірити у наведеній таблиці.
Малюнок та направленість протектора – Малюнок протектора ніяким чином не позначається в маркуванні шини, про те суттєво впливає на поведінку колеса.
Малюнок протектора буває симетричний та асиметричний. Симетричний малюнок – це коли відносно середньої площини колеса малюнок однаковий з обох боків. Асиметричний – не однаковий. Асиметричні шини, зазвичай, мають помітки “inside”, “outside” на боці шини.
Асиметричні шини мають вищий індекс швидкості, тому що мають кращі властивості зчеплення з дорогою на рівному асфальті, тож дозволяють швидше рухатись та швидше проходити криві і повороти. Симетричні шини, зазвичай дешевші.
Направленість зазвичай позначають на боці шини у вигляді стрілочки за написом “Rotation”. Якщо такої позначки немає, скоріш за все шини ненаправлені.
Вага
Дуже важлива властивість колеса, про яку майже ні хто ні де не пише це його вага. Вагу треба враховувати для колеса у зборі.
Комфорт: Перш за все треба зрозуміти що таке підресорена та непідресорена вага.
Підресорена маса це частина авто що відділені від прямого зв’язку з дорожним покриттям (все що над ресорою або пружиною). Непідресорена – це частина що знаходиться у контакті з дорожним покриттям. Тобто колеса є частиною непідресореної маси.
Головне правило в данному випадку таке що співвідношення непідресореної ваги до підресореної має бути якомога меньше. Тоді авто їде комфортніше нерівності відчуваються меньше а керованість стає краще.
Багато де пишуть що з точки зору комфорту, зниження непідресореної ваги на 1кг відчувається так наче додаткові 40кг ваги у салоні.
Динаміка: Щоб зрозуміти залежність динаміки від ваги та диаметра диску треба розуміти що таке “момент інерції”. Справа в тому що, при збільшенні діаметра колеса момент інерції зростає швидше за вагу.
Якшо нам якимось чином вдасться знайти два колеса однакової ваги але з різним діаметром диска (наприклад 16 і 17 дюймів) – колесо з більшим діаметром матиме більший момент інерції, а отже знадобиться більше енергії щоб його розкрутити. До речі зупинити колесо з диском більшого діаметру також буде важче тому що момент інерції значно більше.
Тож що робити якщо ви хочете встановити колесо більшого діаметру? Треба шукати колесо як найменшої ваги. Це загальне правило що працює завжди.
До речі, можно замість литих дисків встановити ковані, хоча вони значно дорожчі.
До речі ось тут Хлопці перевіряли теорію про вагу дисків, дуже раджу преглянути:
Типу як з маркуванням шини R15, де R-зовсім не радіус і не діаметр, а радіальна конструкція, а 15 вже діаметр