10 років разом.Трояндове весілля

 Ювілейний, тридцятий допис у бортжурналі.Спочатку плануWOW написати про один дуже ексклюзивний артефакт, справжній скарб, який я купив до машини на її батьківщині - Туманному Альбіоні, в Графстві з пацанською назвою "Кент" неподалік Лондона. Лондон для мене то любов у всіх значеннях...Однак виникли певні складнощі з логістикою і доставкою, тому цей пост буде наступним, слідкуйте, має бути цікаво...

 Але привід для чергового запису є вагомий.Рандомним чином, галерея на телефоні підкинула мені дуже приємні спогади.1 вересня 2026 року виповнилося рівно 10 років відколи Range Rover потрапив до мене в руки...Само собою, як справжній чоловік, я про то забув))  Час летить, як шльондра з хмарочоса - тільки встигнув моргнути👀

  Тільки вдумайтесь, десять років я їжджу КОЖНИЙ день на дорестайловому Range Rover L322 2005 року випуску з пробігом як до місяця, героєм інтернет мемів і грозі всіх автосервісів( за версіями "експертів" в коментарях і пасажирів трамвая) і зупинятися не збираюсь.

       На відео перші кілометри в Україні.Приїхала в дуууже хорошому технічному стані, але по косметичному марафету на тройбан.Першим ділом відправив на детейлінг

  Ну а далі поступово пішли доопрацювання. Всього і не згадаєш. Від тонування, коліс і оптики до найдрібніших деталей,реставрацій софт тачів і пошуків рідкісних позицій як те моє кермо Autobiography. І це незкінченний процес, тому що стара машина, це як ваша дача за містом - там завжди знайдеться робота)

     Стан салону то моя окрема гордість😊 Там нічого не перешито і все що є, те працює

     Кузов , враховуючи що машині 21 рік теж виглядає достойно

  По технічні стороні сюрпризів не було. Проїхав я близько ста тисяч км.Регулярні планові ТО, якісь дрібниці типу стартера чи датчика абс, клапан webasto. Мінялися пневмобалони і сайлентблоки в передній підвісці,задню не чіпав.Нерухомістю була тільки один раз, минулого року при поломці АКПП( допис є в бортжурналі).

   Чесно кажучи не збирався при купівлі залишати цю машину в себе так надовго, а потім якось прив'язався, вийшло так що спонтанна покупка авто перетворилася в історію, яку навіть не хочеться рахувати в кілометрах. Та і часи такі настали, не дуже сприятливі для того щоб займатися машинами, більше треба думати про людей.

  За ці десять років сталося багато всього, хорошого і не дуже.Поїздки, ремонти, дооснащення, пригоди, нові знайомства, розчарування і моменти заради яких усе це було того варте.Для мене це вже не просто машина, а старий друг який пройшов зі мною все. Я йому довіряю.