"Авто травня" (2025) - інтерв'ю з власником

Авто грудня (2024)

Авто січня (2025)

Авто лютого (2025)

Авто березня (2025)

Авто квітня (2025)

Драйвер.Топ продовжує свій проєкт. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з Eduard_P , який переміг у номінації "Авто травня 2025".

- Що спонукало тебе до покупки BMW 730 E32? В гаражі Драйвер топ в тебе їх дві - яка була першою? Розкажи про історію покупки білої.

- Мабуть, історію правильно почати з того, що в мене з 2013 року вже була E32 синього кольору. Вона слугувала як машина на кожен день. Паралельно з нею були ще інші авто, але саме вона була надійним помічником, коли треба було щось або когось кудись відвезти.

Але в листопаді 2023 року я на ній потрапив у невеличке ДТП. Для гнилого кузова це виявилося досить катастрофічним. Оскільки за цей час було вкладено чимало коштів у підтримання її гарного технічного стану. Тому я прийняв рішення знайти таку ж саму машину і зібрати одну з двох.

Я дивився різні варіанти — і дешеві, і дорогі. Їздив у Рівне, у Київ — пошуки тривали близько трьох місяців. Поки не вирішив ще раз переглянути всіх, кому раніше дзвонив. У результаті натрапив на одну зовсім непримітну BMW у Кременчуці. Фото в оголошенні були дуже неякісні, фото салону взагалі відсутні. Людина, яка її продавала, не була великим фанатом BMW. Просто йому сподобалася ця машина, тому й купив. Вона була у нього близько шести років. Але жив він у невеличкому селі, де обслуговувати таку техніку не було кому, та й це недешево. Тому й вирішив продавати.

Власник стверджував, що корозія на авто повністю відсутня, а для мене це було одним із найважливіших чинників при виборі машини — усе інше по запчастинах я міг знайти.

Приїхавши і оглянувши її, я зрозумів, що автомобіль справді дуже перспективний. У підсумку ми розрахувалися на місці, поїхали з власником у МРЕВ, переоформили авто, і я вирушив на ньому до Дніпра.

- З якими основними проблемами довелося зіткнутися після покупки?

- Ще по дорозі додому, коли ми перетнули межу Полтавської та Дніпровської областей, дорожнє покриття стало значно гіршим. У результаті — задня опора не витримала, і шток амортизатора пробився у салон. Ось відео з Тік Ток.

Спочатку ніяких особливих планів щодо машини не було — хотілося просто мати запасний автомобіль. Замінено було люфтуючу піввісь, полагодили ABS, бо датчик барахлив, і я поїхав трохи покататися. Але стало зрозуміло, що така «розбита» підвіска зовсім не влаштовує. Як це часто буває зі старими авто, постійно з’являлись нові проблеми: то потік головний циліндр зчеплення, то зчеплення згоріло повністю, то гальмівні диски вже майже зношені, то гідропідсилювач залив усю підкапотку. Потім почали розбиратися з нестабільною роботою двигуна — і так поступово втягнулися в процес, який перетворився на повний ребілд усіх компонентів авто.

Зараз машина перебуває в активній стадії оновлення.

Згодом я усвідомив, що авто зберегло рідну фарбу (лише трохи підфарбовані пороги та арки задніх крил), має повністю оригінальний салон. Без жодного тюнінг-«колхозу» на кшталт газового обладнання. І раз вже я підтягую технічну частину, ми вирішили зробити з неї не просто повсякденний транспорт, а машину-емоцію — для виставок, поїздок у вихідні та далеких мандрівок.

- У підсумку яка доля синьої BMW — вдалося щось корисне з неї використати для білої?

- Так, донор у вигляді синьої E32 виявився дуже доречним і врятував чимало моментів. З неї було знято багато деталей, які перейшли на білу — не лише для заміни зношених, а й для відновлення заводського вигляду та функціоналу. Наприклад, на білій машині були встановлені абсолютно непридатні фари — одне скло взагалі було від ВАЗ 2106!

З синьої ж вдалося поставити рідні фари, деякі елементи салону, зокрема дерев’яний декор, електрошторку, паливну рампу з форсунками, стійки амортизаторів.

Також дрібниці на кшталт кліпс, обшивок багажника, заводського інструменту — всі ці речі дуже виручили. До речі, інструмент справді крутий: попри його компактність, цими трьома ключами та розвідним можна зробити майже всі базові роботи по машині. Тож синя E32 стала не просто донором — вона допомогла зробити білу більш повноцінною, автентичною і набагато зручнішою в експлуатації.

- Чи виникають труднощі з пошуком запчастин на цього баварця? Чи більше орієнтуєшся на аналоги, чи шукаєш оригінали на розборках або шротах?

- Загалом, глобальних проблем із запчастинами немає. Наприклад, коли я повністю перебирав підвіску, практично всі деталі вдалося знайти в аналогах — доступно, без дефіциту, і за адекватні гроші.

Тобто базова технічна частина закривається без проблем, особливо якщо не зациклюватися виключно на оригіналі.

Але от із деякими дрібницями, особливо інтер'єрними, ситуація складніша. Наприклад, оригінальні велюрові килимки, які ставилися на E32, офіційно вже недоступні до замовлення понад 10 років. Тут справді виникає проблема — знайти їх у пристойному стані практично нереально.

У моєму випадку вирішив питання альтернативним шляхом: замовив якісні аналоги від одного німецького виробника. Так, це не оригінал, але виглядає гідно, і за комфортом вони теж на рівні.

Тобто головне — мати гнучкий підхід: десь можна знайти нову репліку, десь — підбирати зі шротів, а десь і самостійно адаптувати рішення.

- Яку концепцію ти обрав для свого авто: прагнеш повного оригіналу, чи все ж плануються елементи тюнінгу?

- Я бачу її максимально наближеною до оригінального стану — тобто це буде повний сток, без зовнішніх тюнінгів чи якихось «сучасних вставок». Якщо мова про доопрацювання, то лише у вигляді заводських дооснащень, які могли ставитися на цю модель в ті роки. Наприклад, я встановив оригінальне дерев’яне кермо, зараз працюю над функцією дотяжки багажника, а також планую поставити штатний бортовий телефон — такий, яким авто могло комплектуватися з салону.

Ще одним із таких "фабричних тюнінгів" стала hi-fi акустична система — вона з 10 динаміками та окремим підсилювачем. До речі, вся вона повністю перекочувала з моєї синьої E32.

Єдине, що можна назвати відхиленням від оригіналу — це Bluetooth-модуль, який я акуратно впаяв у штатний касетний магнітофон замість касетної начинки. Це рішення дозволяє користуватись сучасним зв’язком без зовнішніх девайсів і водночас зберегти автентичний вигляд інтер'єру.

Загальна ідея — привести машину до стану, який можна описати словами «як нова». Я чудово розумію, що зробити її буквально новою вже неможливо, але мета — досягти максимальної надійності, стабільності й довговічності, не порушуючи її духу.

До того ж, у вересні я планую взяти участь у Youngtimer Festival у Німеччині. Це буде серйозне випробування: машина має проїхати близько 2,5 тисяч кілометрів туди, пройти техогляд на відповідність німецьким нормам, ще близько 1000 кілометрів пробігу безпосередньо там, і потім повернутись назад. Можливо, ще зроблю невеличкий додатковий маршрут — загалом планується пробіг на рівні 7–8 тисяч кілометрів. І це, погодься, чималий виклик для 35-річного автомобіля. Але саме заради таких поїздок і створюється цей проєкт.

- Це буде твоя перша участь у фестивалі такого рівня?

- Якщо говорити про міжнародні фестивалі — так, участь у Creme 21 Youngtimer Festival у Німеччині стане для мене дебютом. Це одна з найяскравіших та найатмосферніших автомобільних подій Європи, що щороку проходить у Німеччині.  Це не просто ралі, а справжній фестиваль для шанувальників автомобілів 70–90-х років, де поєднуються дух пригод, ностальгія та гумор. Але загалом певний досвід участі в тематичних заходах вже маю. Двічі брав участь у фестивалі OldCarLand, один раз навіть отримав відзнаку — це була приємна несподіванка й додаткова мотивація.

Окрім того, бував і на локальних подіях, таких як невеликі івенти та виставки від Дніпровського музею "Машини часу". Це більш камерні зустрічі, але з дуже теплою атмосферою й цікавими людьми, які так само захоплені класичними автомобілями.

Тож певна фестивальна "підготовка" є, але участь у німецькому заході — це вже зовсім інший рівень. І саме тому підготовка до нього настільки ретельна: хочеться не лише доїхати й показати авто, а й гідно представити його серед десятків інших колекційних машин з Європи.

- Які в тебе були емоції, коли дізнався, що переміг у номінації «Авто місяця»? Адже суперники були серйозні — той же Dodge, класичний опонент BMW — Mercedes, і стильна Skoda. Це ж були твої перші «вибори», так?

- Так, це справді були мої перші «вибори», і чесно кажучи — абсолютно неочікувано для мене. Було приємне здивування і водночас певна розгубленість, бо конкуренти були дуже гідні. Особливо я звернув увагу на Skoda — вона виглядала як сильний суперник. Це така більш сучасна, молодіжна машина, повна протилежність моєму «пенсійному люксу». Плюс власник Skoda досить активний, багато писав, постійно взаємодіяв з аудиторією — і, як я бачив, мав стабільну підтримку.

Ймовірно, мені допомогло те, що саме в цей період я активно ділився контентом — з ремонту, оновлення авто, поїздок на СТО. Все це склалося вчасно, і, мабуть, дало мені перевагу.

Зелений Mercedes теж дуже сподобався — настільки, що свій голос я віддав саме йому. Взагалі, якщо вже й програвати, то тим, хто дійсно викликає повагу та естетичне задоволення.

Тож перемога стала приємним сюрпризом, і вона ще раз підтвердила, що навіть класика може знайти відгук серед шанувальників різних авто, якщо в неї вкладено душу.

- Як твої близькі, рідні чи друзі ставляться до твого захоплення цим авто? Все ж таки, як ти сам жартуєш — «пенсійний люкс». Не дражнять, мовляв, молодий дідусь за кермом?

- Ні, дідом не називають, але жартують, що «з хворих не сміються» 😂 Бо з боку це виглядає як цілковита нелогічність — вкладати великі гроші, сили й час у стару машину, яка багатьом здається просто металобрухтом. Але, як я завжди кажу — у кожного своє хобі. Хтось на рибалку їздить або в акваріуми вкладається, а я — у стару BMW.

Якщо вже порівнювати, то бути BMW-істом — це ще нормально. А от справжній діагноз — це «автонекрофілія» 😄. Бо коли мені дали W124 Mercedes просто покататись на два тижні, я несподівано для себе вгатив у нього 30 тисяч — просто тому, що не міг спокійно дивитись, як щось не працює. Я не терплю поламаного — для мене важливо, щоб навіть старе авто працювало як годинник і отримало друге життя.

І, чесно кажучи, стара BMW у хорошому стані — це не просто авто, це вже емоція. Одна з її несподіваних переваг — реакція людей. Буває, паркуюсь десь у центрі міста, і бачу, як перехожі переходять дорогу спеціально, щоб підійти ближче, сфотографувати. Така увага — краще за будь-яку похвалу. Бо сучасні авто вже нікого не дивують, усі до них звикли. А класика — вона жива, і вона чіпляє.

- А як ти взагалі дізнався про Driver.Top?

- Вже і не при гадаю точно. Здається дізнався завдяки одному дніпровському автоблогеру — Вовандосу. Я вже давно слідкую за його відео, він досить цікаво і з гумором подає матеріал, особливо про ретро-авто. Якось ми навіть знімали сюжет і про мою минулу BMW — вона засвітилась у нього на каналі. І от в одному з його відео він згадав про Driver.Top, розповів, що це платформа, де люди діляться історіями про свої автомобілі, показують проєкти, обговорюють технічні нюанси.

Мене це зацікавило — того ж вечора зайшов на сайт, переглянув кілька сторінок і вирішив зареєструватися. І не пожалкував — крута спільнота, багато живого контенту, класна атмосфера. Зараз важко уявити, щоб я не був частиною цієї тусовки.

______________________________

Нові інтерв’ю з переможцями ТОПу найближчим часом.