Історія про те, як не треба продавати автомобілі.

Історія про те, як не треба продавати.
Або будні пошуку автомобілів.
Багато хто, досі вважає свій автомобіль активом, який завжди буде в поппиті та ціні.
Це правильно, ваші кровні кошти, мають бути повернуті.
Але ситуація, на ринку, диктує свої правила.
Менше платоспроможного населення, майже закриті кордони, свіжіші авто з америки, просадка ринку.
Зайшла Мазда 3 в підбір, першою, побачили дане авто, набираємо.
"Авто вже продано, але це не точно, бо завдадтку нема, в пятницю їдемо до Нотаріуса", окей...
Але моя діяльність, та допомога людям, не давала спокою.
Пишу пані, що нотаріус, то не гарний варіант, проконсультував, що краще тільки переоформлення, і що ми тільки так ведемо бізнес, та підбір автомобілів.
-Попросила набрати.
Виявилось, той чоловік-клієнт пропав, і передумав купувати.  Ну я ж казав)
Домовляюсь на огляд, і тут саме цікаве.
"Я зніму вам відео, як і іншим компаніям."
Вибачте, але по відео я нічого не побачу, це як купувати собі одяг, по відео, не відчувши його на дотик.
І тут поїхало, авто не в Києві, було два підбору толку нуль, покажу тільки реальному клієнту.

Окей, не наполягали.
Та і дивно, якщо два підбори, а толку ноль, значить не все так просто, гарні авто зараз, вибирають за пару годин, бо гарного мало.
-Просто ринок зараз не той, що покупець бігає за продавцем, як це було.
Хочеш продати, треба трішки підлаштуватись, як по ціні, так і по обставинам.
Як загнати авто на офіційний сервіс, коли воно 150км від Києва?
Теж по відео?
Вдалих продажів пані.
Просто розписав одну із ситуацій.