Про те, як я бив двері кувалдою

Коли я забирав автомобіль в самому кінці мене порадували: "А, тут ще дзеркало може вітром завернути, не лякайся." Одна несправність на пасажирській дверці є.

Покатавшись з місяць помітив, що в дощову погоду на правій дверній карті є сліди води, яка з внутрішньої дверної ручки зтікає прям на підлогу.

Подивившись уважніше, виявилось що між склом і його зовнішнім ущільнювачем (так званою "бархоткою") зазор в міліметрів п'ять. Звісно, що буде затікати всередину, якщо ніщо не обмежує потік води. Як я цей нюанс не побачив раніше - загадка. Мабуть був в екстазі від зовнішнього вигляду автомобіля :)
Попередній власник казав, що якраз перед продажем мінявся тросик дверної ручки. "Вірогідно не потрапили в пази застібки, через що зовнішня частина і відтопирилась" подумав я і вирішив відкласти усунення цього питання, адже розбір дверей процедура не дуже зручна і додатково потребує відкручування крила.

В одному з чатів смартоводів хтось писав, що шукає на пасажирський склопідйомник ролик. Я ще подумав: "Добре, що в мене він робочий!" І через пару днів вікрив вікно поправити дзеркало, а назад воно закриватись не захотіло. По симптомам схоже на те, що зажувало тросик. Ривками потроху закрив і виявлення причини поломки вирішив відкласти до вирішення питання з зазором на склі.

В цей час я ще їздив на літній гумі і думав, що якраз перед першим снігом перевзую на зимову. 
21го (чи 22го?) листопада випав перший сніг і Смарт припаркувався під навісом біля сервісу, поки я знайду час відвезти його на шиномонтаж і відремонтувати двері.

Так він там і простояв до початку січня. В житті сервісу завжди затишшя після новорічних свят, да й піднабравшись сил за довгі вихідні зібрався з думками і вирішив все таки приділити уваги автомобілю.

Спершу думав, що потрібно прям всю морду зкидати, але в техдокументації Мерседес вимагає лише відкрутити і відтягнути крило. Цей факт ще підняв дух і я взявзя розбирати двері.

Взагалі в дверей дуже цікава, але в той же час незручна в плані обслуговування конструкція: алюмінієвий каркас, на якому тримаються петлі, замки і склопідйомник до низу дверей не доходить. Зовнішня фільонка надівається на внутрішню карту, що і формує нижній контур дверцят.

Низ фільонки має П-подібний профіль, в який вставляється внутрішня карта. Тому, щоб зняти фільонку потрібно спершу відстібнути верх, попередньо знявши дверну ручку, дзеркало і бархотку. І тут мене чекає сюрприз: всі застібки стоять в пазах. Але видно стрічку антискрипу, яка з'їхала зі свого місця і потрапила прямо на застібки. Ось і проблема знайдена! Ще знизу видно, що коса на замок залізла між картою і низом каркасу, через що та трохи відтопирилась. Поправив, збираю задоволений все назад... а зазор зменшився десь на міліметр. 

Може до кінця не натягнувся низ? Розбираю ще раз і ще раз і ще раз, а нічого не міняється. Коли закінчились ідеї в чому може бути проблема з'явилась підозра, що може бути деформована верхня планка каркасу, в який і застібається верх фільонки. Знімаю дзеркало з ручкою з водійської дверці, на якій все рівно і на скільки можливо не знімаючи фільонки намагаюсь заміряти зазор між поперечиною і склом. Менший на пару міліметрів. Справа в тому, що застібки контрінтуїтивно вистібаються вверх, а попередні майстри видно подумали, що треба тягнути до себе, що і спричинило деформацію. Змирившись з думкою, що в крайньому випадку прийдеться міняти дверцю, йду за кувалдою і дерев'яним бруском. Чіткий удар в місці заводського згину профілю і переміряю зазор - стало краще. Збираю назад. Біля ручки і дзеркала прилягає добре, а по центру все одно щілина в міліметри два. Знову розбираю, знімаю скло і продовжую масажувати поперечину. Так за підходи три вдалось добитись хорошого прилягання.
Проте прям в ідеал не вийшло: між бархоткою і склом прилягання є, проте між іншою стороною бархотки і фільонкою є нерівномірний зазорчик до міліметра. Вісім з десяти, certified "Good enough."

Паралельно з маніпуляціями з фільонкою глянув в чому проблема зі склопідйомником. Тріснуло вушко, яке тримає обплетення, через що воно підскочило вверх і вперлось в ролик. Моя єврейська натура каже, що якщо можна відремонтувати вузол без втрати якості функціоналу, то варто спробувати. Тим більш, що коли це робиш сам на своєму автомобілі, то гарантійних і репутаційних зобов'язань немає і можна експерементувати. 
Поломка проста і, як на мене, не варта заміни вузла на вживаний вартістю під дві сотні баксів (вітання від ексклюзивних для Родстера деталей). Пластиковою стяжкою не надійно і під неї треба свердлити більший отвір. В хід пішла в'язальна проволка, знайдена в нетрях складу.

Раз  вже дзеркало зняте вирішив розібрати і відремонтувати фіксатор. Заводський конструктив дуже спірний. Коли побачив, здивувався як воно взагалі стільки років пропрацювало: здавлену пружину тримає саморозпірна зубчата стопорна шайба, яка тримається за виступ в алюмінії в одну десятку. Серйозно, глибина канавки буквально одна десята міліметра. То й не дивно, що вушка шайби зірвали цей виступ. Зазвичай ремонтується це тим, що провертається шайба на градусів 20, щоб вушка шайби зачепились за виступ, який ще цілий. Проте в мене вона зафіксувалась на перекос, да і досвід людей в інтернетах каже, що частенько може знову розібратись. Потрібне надійніше рішення. Спершу подумав повезти до аргонщика, щоб він наварив буртик, який не дасть пружині вискочити, але за його словами це "силюмін" і він варитись не захотів. Потім брейншторм нашою командою дав просте, елегантне і надійне рішення: засверлитись і поставити шплінт. Місце дозволяє. Єдиний нюанс, що збирати його потрібно з протягнутим тросиком регулювання дзеркала, що досить проблематично, через те, що пружина жорстка. Але лещата, наставочки і в чотири руки з помічником збирається.

Також на обох дзеркалах були зламані ручки регулювання. При розборі виявилось, що сам механізм цілий і відламались самі ручки, бо в них йде потоншення до трьох міліметрів для більшого радіусу вивороту. Оскільки я ще влітку в підготовці до покупки кузова придбав токарний верстат, з'явилась чудова нагода на ньому потренуватись точити тонкі деталі. Напрацювання в мене зовсім мале, тому практика лишньою не буде. Підточив залишок ніжки дремелем і виточив новий важель, який одягнувся на верх старої ніжки, зафіксувавшись на епоксидку. Навантаження там виключно бокове, тому такий варіант кріплення буде надійним. Правда часу на таку затію пішло багато. На токарному по десятці знімав години півтори і підточка заглибленої ніжки заняла теж не менше години монотонної праці. На водійській стороні таким маятись я не готовий. 🙂 Але там мені пощастило більше і в чохлі лежав заводський важель, якого на правій стороні не було. Видно, що його прихватували на зварку, але він знову відламався. Вирішив не заморочуватись і теж прихватив. На певний час вистачить. Оскільки їжджу тільки я, то регулювання дзеркал буде не частою процедурою

Тросик дверної ручки, до речі, стояв старий, а не поміняний. Зламалось вушко на внутрішній дверній ручці і попередні майстри нафігачили туди епоксидки, з'єднавши ручку з тросиком. Тепер якщо буде необхідність зняти карту, прийдеться відразу купувати внутрішню ручку.

Внутрішня сторона фільонки була щедро обклеєна віброю, хоча одного шматка і не вистачало. Видно відклеївся при останньому втручанні. Оскільки будемо готувати авто під спорт, було приняте рішення здирати, раз вже дверка розібрана.  Тим більш, що це вага поверх заводської.
В результаті з фільонки і карти було знято рівно кілограм вібри. На щастя відклеїлась легко без всіляких нагрівань. Ще не їздив, але є підозра, що тепер буде дзвінко в салоні 😁
Водійську сторону розбирати не захотів після десятку розбирань пасажирської дверцяти. Почекаю, поки щось зламається.

Заодно пороздумував стосовно потенціалу полегшення дверей. Заводський пластик хоч і важкуватий і можна зкинути ще по кілограму з фільонок, якщо заморочитись з карбоном, але за рахунок складної форми і необхідності робити багаточастинну матрицю шкурка вичинки не варта. Більш ефективним рішенням буде робити повністю карбонові двері, хоча там геморою теж буде достатньо, якщо пробувати зберегти скло з підйомним механізмом. Жертвувати склом на користь полікарбонату на безрамочних дверях мені здається не дуже виправдано, бо там вже починаютсья приколи з негерметичністю салону. Але в будь-якому випадку композитні двері можна використовувати виключно з вварним каркасом безпеки, тому це перспектива не найближчих років.

В піднесеному настрої після того, як вдалось відремонтувати заплановане вирішив перейти до смачного. Почав R&D по перехіднику на спортивне кермо. Навіщо мені спортивне кермо взагалі і навіщо кастом, якщо можна купити готовий перехідник розповім в окремому пості, присвяченому темі керма. Скоріш за все тема з рульовою колонкою буде завершена не раніше березня, банально з фінансових причин, часу міжнародних доставок і часу на виготовлення.

P.S. На шиномонтаж досі так і не потрапив 😁