Toyota MR2 (3G) Midship Runabout

Якшо в вас є друг-міатовод, рано чи пізно ви купите шось подібне до мяти. Так сталось й зі мною. Захтів колись в майбутньому купити міату або подібний родстер. Власне, хтілось тачку протилежну стесі у всьому крім "спортивності": стару й аналогову, без оцих ваших оптимусів праймів, які самі рухають дросельну заслонку, маленьку й зручну в місті (фокус виявився доволі широкою машиною для деяких львівських вулочок, на яких приходиться розминатись з зустрічним потоком коли одна з сторін руху запаркована вщент, шо погіршується тим шо з нього ніц не видно й не зрозумілі взагалі його габарити, плюс мк3 ст відомі своїм жалюгідним радіусом розвороту), яка не ізолює тебе від всього навколо, з приводом на правильні колеса, повільну й з атмосферним мотором, який треба крутити до відсічки шоб вона хоч якось їхала (до 250 турбових конів згодом звикаєш й вони здаються вже не такими швидкими, коли в тебе нема повільної брички, яка створить контраст), максимально легеньку, ну й як бонус не з такою жорсткою підвіскою. Й ось ближче до початку весни ідея купити таку машину стала ше більш навʼязливою й почала викликати в мене проблеми зі сном (все прям як перед покупкою стехи), які конвертувались в перегляд сайту "Авто.Ріа". Міат на ринку в нас власне мало крім битків ND, але в такий час важко виправдати таку дорогу покупку, була NC за відносно адекватні гроші, яких в мене на той момент не було, й трохи нижче по ринку була власне оця жабка, на яку в мене теж на той момент трохи не вистачало  грошей, через шо мої проблеми зі сном погіршились, бо мені дуже захтілось купити саме її, бо це теж веселий родстер, але який важить ше менше, та ше й з двигуном в багажнику трохи перед задньою віссю.

З якихось причин, які, мені хочеться сподіватись, не виявляться повʼязані з її станом, її не дуже спішили купляти, чим я власне скористався: мав трохи часу доназбирати грошей, плюс довгий час розміщення на ринку додав мені впевненості влаштувати агресивний торг "біля капоту", результат якого виявився більш вдалий, ніж я очікував. Отак цей чи то лотус еліз, чи то порше бокстер бідної людини опинився в моєму гаражі й тепер дарує мені та оточуючим гарний настрій.

Їхав на ній додому й не міг повірити шо я це купив, ше й в Україні: стан салону виглядає ніби їй років 7-10, а ніяк не 20, мінімум візуального колхозу, навіть магнітола рідна (з припаяним блютусом в якості приємного бонуса), рестовий спек з 6-ступкою, на якій більш ніж комфортно їхати по трасі, спойлер та вихлоп TTE (Toyota Team Europe) офіційними допами, ну й минулий власник явно доклав зусиль привести машину до ладу. Ну але як й з будь-якою б/в машиною не все ідеально: бампер від дореста та трохи не в зазор, права сторона в шпаклі (власне, я й не очікував від 20-річної машини не роблений кузов), мотор любить любив поїсти масло (але вже виправлено), як і всі 1ZZ крім останніх років, але я усе одно більш ніж задоволений покупкою. Вона повністю перевернула моє уявлення про їзду без даху, виявилось що можна навіть по трасі комфортно собі гасати 100-120, а якшо мати затички в вуха – то й 140, але загалом на цій машині не хочеться поспішати, вона не провокує намагатись бути швидше всіх, а радше насолоджуватись чудовим керуванням й тим де ти є.