Кульова опора переднього нижнього важеля померла

З'явився дивний металевий писк зі сторони водія.
У чаті львівського Alfa Romeo клубу більшість вказали на кульову опору. І я наступного дня поїхав на діагностику.

І як на зло звук зник рівно в той момент коли заїхав у бокс. Механіку довелося повірити мені на слово...
А вердикт був: кульова опора нижнього важеля померла, сайлентблоки у задовільному стані.
Щоб переконатися, запшикали wd-40 під пильник кульової. Поки вона звідти повністю не витекла — скрипу не було.
І вже за дві години знову почала скрипіти. На щастя не стукала, а просто скрипіла.

Оскільки кульова опора йде в зборі з важелем потрібно було вирішувати, їхати на реставрацію кульових або замовляти нові важелі.
Перший варіант відразу відпав, хоча він був бюджетнішим, і при живих сайлентах можна було ще рік-два їздити. Або одразу змінювати і всі сайленти, що вже не так бюджетно та простіше купити нові важелі.

Почав шукати інформацію, які важелі ставлять інші власники 159-х. І виявилось, що варіантів багато. Найпопулярніші це TRW, MAYLE та оригінал, а також реставрація оригінальних важелів, кастомна кульова опора яку можна буде обслуговувати в майбутньому та поліуретанові сайлентблоки (можна і звичайні).

Зібравши реальні відгуки щодо кожного з варіантів зробив для себе певні висновки.
TRW ходить не так довго як оригінал, але й коштує майже адекватних грошей, першим вмирає один із сайлентблоків, який можна без проблем замінити та проїхати ще трохи до того, як помре кульова опора. А далі знову купівля нових важелів. MEYLE в цілому так само.

Але мені потрібно було більш розумне вирішення проблем із важелями, і я його знайшов. Про це у наступному записі.