Паралельно з роботами в гаражі займався і салоном. Оскільки він уже мав одну спробу перешивки, причому не найкращою шкірою, було прийнято рішення повністю оновити його.
Я завжди був прихильником велюру, тому довго над вибором матеріалу не думав. Саме він найкраще передає атмосферу автомобілів тієї епохи, додає затишку та має свій особливий шарм.
Ну і, звісно, чорний салон — це завжди класика. Стримано, стильно і поза часом
Почав, звісно, з передніх сидінь. Як завжди, вирішив не шукати легких шляхів і взявся одразу за найскладніше.
Повністю розібравши сидіння, побачив, що роботи тут значно більше, ніж здавалося на перший погляд. Деякі елементи механізмів виявилися зламаними, сам каркас потребував підварювання та відновлення.
Окремої уваги вимагали механізми регулювання бокових підтримок, поперекового підпору та самої подушки сидіння. Тож перш ніж переходити до перетяжки, потрібно було привести до ладу всю конструкцію, щоб після складання сидіння було не лише гарним, а й повністю справним.
Самі сидіння складалися з великої кількості окремих елементів: бокові підтримки, нижня подушка, спинка, підголівник та нижня підтримка попереку. Кожен із цих елементів потребував окремої уваги.
Перш за все потрібно було привести до ладу поролон. Десь його вдалося відновити за допомогою відпарювача, а в деяких місцях довелося повністю замінити пошкоджені ділянки.
Після цього зробив викрійки та нарешті перейшов до пошиття. Але тут на мене чекав ще один цікавий етап — потрібно було спочатку розібратися зі швейною машинкою. Що, як і до чого, як правильно налаштувати та зшивати, щоб усе вийшло як слід.
На це пішло чимало часу, але куди ж без цього. Зрештою, якщо вже братися за таку роботу, то хотілося зробити все власними руками і максимально якісно.
Не зря швейну машинку не викидав)
Ось такийрезультат . Трохи не семетрично але до кінця не обтягнуто
Останнім етапом залишилися дверні карти. Оскільки автомобіль раннього випуску, конструкція в них досить проста й навіть дещо примітивна. Жодних складних форм чи зайвих деталей.
Вирішив не відходити від загальної концепції салону, тому обшивав їх тим самим чорним велюром. Хотілося, щоб усе виглядало цілісно, гармонійно .
Результатом я задоволений.
подивимось як буле виглядати )
Дуже люблю, і дуже шкодую, що 124-му він не пасує. А від велюрів салонів 123-х просто оргазмую ))
https://maps.app.goo.gl/L4YdCUtKMUYkwRuP7 - в цьому будинку, на другому поверсі приміщення орендували.
Там, пригадую, дуже класні велюри були. І алькантари, і все, шо хоч )