На диво було багато планів на покатеньки на найближчі 2 тижні, але машинка вирішила підкинути трохи випробувань (бо чого це вона повинна їхати, а я лише насолоджуватись дорогою?).
Давненько вже планував замінити свічки запалювання, але все ніяк не було часу і натхнення. Але ж попереду подорож, треба щось робить. В п'ятницю домовився про діагностику ходової на понеділок. В суботу приїхав на дачу, мав там трохи справ і по часу не дуже вже й встигав замінити свічки. Але після думки "та скільки ж вже можна це відкладати" пішов таки до двигуна. Процедура не те щоб дуже складна, 30 хв і справі кінець. І ось коли я вже закривав капот відвертаючись в іншу сторону, якось кинувся в очі занадто білий бачок охолоджувальної рідини. Трохи попереконував себе, що такого не може бути і мене просто глюкнуло, але все ж пішов відкривати капот ще раз.
І о диво- бачок пустий, а на захисті піддону калюжа. А завтра поїздка по області. А через кілька днів відпустка з грандіозними планами. І отак, стоячи з капотом в руках, я вигадував як втішити дружину "гарними" новинами.
Не дуже то й хотілося на діагностику ходової...
Що ж, знайшов в багажнику літр води, залив в бачок, завів і дивився на те чудо не дихаючи. Коли вода в бачку почала рожевіти- це була найкраща мить за весь той день 😂😂
Двигун працював вже кілька хвилин, якихось рік чи навіть струмочків я під капотом не знайшов, рівень рідини за той час не зменшився. Ну очевидно ж, що додому я їду, а не йду 👀. По дорозі ще заїхав на заправку докупити води на "нехай буде", але доливати не довелось, рівень впав лише на трохи. З плюсів- знайшов звідки тече. ПОМПА.
Ще раз згадав своє перше ТО на цьому авто, згадав як я кляв той сервіс і скільки питань в мене викликала їхня робота (і от досі викликає, як виявилось). Бо ж мені тоді замінили і помпу. І от вона вклякла ледь проїхавши 20к км. Хз звичайно, але мені здається що не повинен цей механізм помирати так швидко.
Ну нехай. На вихідних СТО, послугами яких користувався раніше і які здавались мені непоганими, на дзвінки не відповідали. В понеділок почув, що "може в четвер зможемо глянути". А відпустка то он вона, вже манить 😏.
Вирішив робити сам, хехе, що там складного 🙂
Займатись цим була можливість лише після роботи, тож вигадав собі план: один день знімаю, наступний день ставлю нову. Майже вдалося.
З інструментів треба Spline M10 та ключ 10мм (зняти шків), Torx T30 (зняти помпу), ключ 16мм (для натяжного ролика). Ну і купа всього іншого, щоб було чим кидатись, коли нічого не виходить. І звичайно ж сама помпа та антіфріз.
Забігаючи наперед- роботи на годинку-дві, якщо робити це вдруге.
Я ж робив вперше, тому вийшло "трохи" довше.
Яма або підйомник можуть згодитися, якщо плануєте зливати антіфріз в ємність і потім його ж залити назад. Книжка пише, що треба зливати всю рідину включно з радіатором, там є спеціальний ковпачок для цього. Я так не робив, тому просто пішов все розбирати.
Спочатку треба зняти шків, тримається він на трьох болтах Spline M10. Місця там досить таки мало, крутити незручно, всі інструменти час-від-часу падають на захист, згадуються багато некрасивих слів і регулярно хочеться щось розбити. Моя порада- варто спочатку послабити болти на шківі якось зафіксувавши ремінь. Перепробував багато варіантів перш ніж здогадався, як це зробити: заклинив ремінь на іншому ролику. Тоді можна знімати ремінь і відкручувати ті поганські болти.
Потім помпа. 4 торкси. Місця без шківа не те щоб побільшало, але болти хоча б не тікають від мене. Тут все просто: відкручую, відриваю помпу від блоку, дивлюсь як витікає водичка.


Прикрутив її на місце на ніч, щоб ніяка мишка не облюбувала двигун. Нову помпу замовив DOLZ A218. В інтернетах пишуть, що це хороша помпа, тож взяв її. Інших аргументів, мабуть, нема.
Збирається все в зворотньому порядку і тими ж прийомами. Заливаємо новий антіфріз і милуємося як нічого не тече. Проте недовго, бо скільки б я ті патрубки не жмакав, а повітря з магістралей не виходило, пічка дула холодним. Була ідея зняти трубку з пічки, щоб випустити повітря, але щоб до неї добратися треба пів двигуна роздягнути.
Отак, сумний і брудний, я пішов додому. З думками про те, що завтра останній день перед поїздкою, а нічого не готово. А ще б трохи покататись, щоб в дорозі не було сюрпризів. Ехх...
Але ось новий день і мені наснилась нова ідея 😂
Якось згадав, що коли жмакав патрубок біля градусника- температура стрімко росла. Коли переставав- повільно опускалася. Значить навколо датчика температури було повітря, значить він у верхній точці, значить його можна зняти і випустити повітря 👀
Знімається він дуже просто: для зручності варто зняти повітропровід і від'єднати фішку, потім витягнути пластиковий фіксатор, а тоді, трохи розхитуючи, можна діставати й сам датчик. Потім трохи відкручую кришку розширювального бачка, спостерігаю як рідини в ньому по-трохи меншає, а коли починає стабільно текти з отвору датчика температури- втикаю його на місце, ставлю фіксатор і т.д.

Заводжу двигун і тішуся, як з дефлекторів дує теплом ☺️
Трохи покатався, послідкував. Але рідини в бачку не меншає, пічка гріє, вентилятор вмикається, а по компу стабільна температура.
Не можу сказати, що більше я про це не думав, бо під час подорожі я частенько перевіряв температуру (так, через сканер. Бо VAG вирішив, що на приборці це буде зайва інформація. Маєш температуру повітря ззовні? Ну то й досить). Але все було ок.
Вийшла така собі пригода перед пригодою 😅