Україна-Польща-Хорватія-Україна

Слава українцям!

Мені дуже подобається, як свої подорожі по дивовижним місцям нашої країни описує @yuzo. Я так не вмію, але 100% запевняю, що подорожувати слід всюди і завжди, коли з'являється можливість і по нашій країні і далеко за її межі.

Допис без деталей побачених прекрасних місць, лише трохи буде про це, він здебільшого про сухі статистичні дані та враження від автомобіля на довгі поїздки.

Отже, трохи історії, як воно все спланувалося. Донці на закінчення школи ми подарували два квитки на The Weeknd, який їй дуже подобається, да і мені його творчість теж до вподоби, відповідно поїздка до Варшави була визначена ще восени 2025 року, а от що робити далі питання. Спланували тільки те, що всі маємо взяти відпустки і дати дітям і собі пожити хоч пару тижнів без тривоги і в мирі. Звісно з Варшави можна було полетіти кудись, але всі відомі напрямки відпочинку переповнені руськими свинями, а чути їхній хрюкіт не дуже хотілося, кудись далеко летіти дорого та напряжно, але ж ми на машині, то що тут тієї Європи, куди завгодно можна доїхати, то треба подумати про місце відпочинку десь без перельоту.
Обрали Хорватію, одразу скажу, що це неймовірне місце, з мега-крутим сервісом, прекрасними краєвидами, добрими людьми, а головне жодного свинячого хрюкіту, жодної машини з аквафрешем на номерах, тож це дуже тішило і відпочинок був неймовірним.

День перший.

Дорога Полтава-Львів

871 км, 9,5 годин з урахуванням перекусів, заправок та відпочинку, чистий шлях 8 год 16 хв, середня швидкість 105 км/год, споживання 9,3 л/100 км. Все спокійно, швидко та без ексцесів.

Заселилися в готель Лофт7 у Львові – рекомендую, гарний готель, круті сніданки, близько до центру і до ТЦ

День другий.

ТО у Львові, про це писав тут, погуляли по Львову, подивилися де буде навчатися донька. Львів неприємно вразив великими купами сміття на перехрестях, вузькими вулицями з проблемами припаркувати автомобіль та неймовірної кількістю бруківки… Не знаю яка автівка може те все витримати, але якби я затестив Кодіак по цим дорогам, то навряд чи б я його обрав для експлуатації в цьому місті.

День третій.
Дорога Львів-Варшава

На цей шлях з урахуванням кордону ми відвели аж цілий день, тому добре виспалися, поснідали та поїхали. Промоніторивши ТГ канали по ситуаціях на кордонах вирішили проходити через Рава-Руську, зі Львова в тому напрямку йде будівництво та ремонт дороги, тож напрямок не популярний, а раз він не популярний, то має бути не завантажений. План спрацював, ми одразу заїхали на КПП, у нас все швидко, хвилин 40, але Поляки не дуже швидко пропускають, той проходили біля 2-х годин, хоча можна було точно це все зробити значно швидше

Стояли на митниці майже постійно із увімкнутим двигуном, по Варшаві їхали повільно та довго. Дорога по Польщі безкоштовна та якісна, хоча є певні ділянки де здійснюється ремонт, але ж це дороги і до цього я ставлюся із порозумінням.

Середні показники за день поїздки - 459 км, 11 годин з урахуванням перетину кордону, перекусів, заправок та відпочинку, чистий шлях 10 год 5 хв, середня швидкість 56 км/год, споживання 9,9 л/100 км.

Машину поставив в паркінгу, позаду мене теж земляк, на поверсі паркінгу (їх там 4) ще побачив машин 5 на наших номерах, тож Польща то вже майже Україна))))

День четвертий

Варшава.

Авто не брав, гуляли по місту. Варшава мене приємно здивувала, сучасне розвинуте місто з великою кількістю наших людей)))). В старе місто не ходили, бо було дуже спекотно. Треба було зберегти сили на вечірній концерт. Але на оглядовий майданчик піднялися - класний вид на всю Варшаву:

Увечері був неймовірний концерт, я реально вражений, за свої майже 43 роки я перший раз був на заході такого рівня, то я трохи в шоці від всієї організації, шоу, звуку та атмосфери, радий, що донька це побачила у свої 17.

День п’ятий.

Дорога Варшава-Відень.

Ми одразу вирішили, шо маршрут до Хорватії зробимо за два дні із зупинкою у Відні. Купив віньєтки по Чехії та Австрії, та поїхали.

Середні показники за день поїздки - 667 км, 8 годин з урахуванням перекусу, заправки та відпочинку, чистий шлях 7 год 12 хв, середня швидкість 93 км/год, споживання 7,7 л/100 км.
Це найефективніший показник у співвідношенні середня швидкість/витрата палива, бо коли ти їдеш стабільно без частих прискорень та гальмувань отримуєш прекрасні показники витрати палива 7,7л/100 км при середній швидкості 93 км - це дуже круто! Це ж з урахуванням Варшави та Відня, то там легко булоб 100 км/год чи вище. 

Вся дорога гарна, так, місцями є ремонти, які сповільнюють темп, але все одно доволі швидко вийшло. В Австрії, як мені здалося, доволі молодий середній вік автомобілів, бо на дорогах дуже багато сучасних автівок, а не так як в Угорщині та Польщі, про нас взагалі мовчу…

Був один дивний момент. Коли заїхали у Відень, відвалилися система допомоги водієві, HUD перестав розпізнавати автівки попереду, відповідно адаптивка перестала працювати. Я в місті активно нею користуюся в пробках, можна трохи відпочити, але я не став зупинятися та розбиратися з цим питанням, бо до готелю було 5 км, навігація працювала, то поїхав собі далі. Я подумав, що може в Австрії в великих містах то якось спеціально не працює, щоб водії не користувалися цими функціями, але ні, на наступний день все працювало у штатному режимі. Тож просто звичайний глюк.

Погуляли по центру Відня, звісно було цікаво побачити трохи життя в столиці Австрії, спробувати Австрійських ковбасок та пива. Життя там кипить, бо там мир, всюди де мир життя кипить, воно там інше, і коли розумієш, що у нас теж так було і не відомо коли це може бути знов, то стає сумно.

День шостий.

Дорога Відень-Рабаць (Хорватія)

Маршрут проклав через Любляну (Словенія), можна поїхати через Загреб (так наче на пів години швидше показувало), але через те, що віньєтка по Словенії куплена, то краще до Рабацу їхати через Любляну, тоді оминаються платні ділянки доріг у Хорватії, а враховуючи, що там багато ремонту доріг, то по часу воно +/- те саме напевно виходить.

Середні показники за день поїздки - 562 км, 7,5 годин з урахуванням перекусу, заправки та відпочинку, чистий шлях 6 год 50 хв, середня швидкість 82 км/год, споживання 7,3 л/100 км.

Хотів трохи написати про штатну навігацію, бо реально класно працює, вона якісно наповнена інформацією, всі основні магістральні шляхи розмальовує по всім смугам, бачить на них автівки і все показує в динаміці, складні ділянки збільшує, підказує по який смузі рухатися, навіть каже коли треба СПОВІЛЬНИТИСЯ, отже мені дуже сподобалось, тому я їхав переважно по штатній навігації, а Vaze мені підказував де камери і якісь перешкоди у вигляді заторів чи ремонтів доріг.

День сьомий-тринадцятий

Неймовірний відпочинок в Рабаці, мережа готелів Valamar, їхня кухня, персонал, люди – це все змушує турків нервово курити в сторонці, араби зі своїм Єгиптом взагалі в нокдауні, хоча краса Червоного моря теж зачаровує. Про Турцію я забув назавжди, колись мені казали, що у Європі немає такого, як в роблять Турки – БРЕХНЯ! Все є! і навіть краще! Так воно може коштувати дорожче, але за відсутність свинячого хрюкіту я готовий трохи переплатити.

День чотирнадцятий

Дорога Рабаць-Берегове через Угорщину

По Хорватії їхати реально цікаво, купа тунелів, неймовірна краса природи, але дороги ремонтуються, що трохи доставляє незручностей, але зовсім трохи, також треба постояти на шлагбаумах платних ділянок, але це займає лічені хвилини, тож в цілому мені сподобалися Хорватські дороги, після ремонтів взагалі буде ТОП.

Думали може зупинитися в Будапешті погуляти, але після парочки аварійних ситуацій через угорських «шумахерів», при чому одного разу мене підрізали так, що я думав вже все…. аварія, але Слава Богу, гальмам та вчасної реакції вдалося уникнути неприємностей, та я сказав, манав я той Бухарест, їдемо в Україну, родина погодилась і ми поїхали в Берегове. Одразу відчувається, що Угорці не дотягують ще по рівню до європейців ні по дорогах ні по ментальності – це моя особиста думка, може вона помилкова, але поки вона така, просто в Австрії, Чехії, Словенії Хорватії я жодного разу не посигналив та не зробив зайвих маневрів, хоча поворот один провтикав (розмовляв по телефону, а навігація без голосового супроводу) і можна було різко перелаштуватися, але я не став, через те, що від мого маневру могли злякалися/здивуватися інші водії, то і проїхав зайвих 2-3 км де можна було розвернутися і повернутися на маршрут – аж було дивне відчуття, що я не став цього робити бо там ніхто так не робить, хоча перелаштуватися через три смуги я там би встигнув без будь яких наслідків для себе та інших учасників дорожнього руху, але ж свідомість та відчуття відповідальності взяли верх і мені від цього стало трохи приємніше)))

В Берегове ми заїхали вже під 10 годину вечора, їхати далі сил вже не було. Ми з трудом знайшли місце для ночівлі, бо все просто тупо зайнято. Знайшли і добре.

Середні показники за день поїздки - 900 км, 11,5 годин з урахуванням перетину кордону перекусу, заправки та відпочинку, чистий шлях 10 год 29 хв, середня швидкість 84 км/год, споживання 8,5 л/100 км.

День п’ятнадцятий

Дорога Берегове-Полтава

Найдовша ділянка для подолання за день, але знаючи добре наші дороги, та окремі ділянки, де можна їхати швидко, то за день проїхати цілком реально.

По Карпатам та їхнім перевалам

Ведмідь через 150 км шляху показував витрату 7,7 л/100 км, чим приємно мене здивував, я вважав, що показники витрати палива будуть на рівні витрати палива в місті. Потім головне виїхати за Рівне там вже можна їхати швидше, якщо траса не завантажена.

Середні показники за день поїздки - 1139 км, 12,5 годин з урахуванням перекусу, заправок та відпочинку, чистий шлях 11 год 29 хв, середня швидкість 99 км/год, споживання 9,4 л/100 км.

Це був найсумніший день цих двох тижнів((( Я до війни завжди хотів повертатися додому, мені тижня-двох з головою вистачало щоб втомитися від відпочинку, а зараз освідомлення того, що ти везеш своїх найрідніших людей у небезпеку дає дуже негативні емоції, але є як я, таких як ми багато мільйонів, ми обов’язково переживемо цей час і все буде добре.

Короткий підсумок.

4600 км шляху ми подолали за цю подорож, багато провели часу в авто, і склали для себе певні враження, якими я хочу поділитися.

1.       Посадка в автомобілі для водія – як і вважав раніше, так і вважаю, що сидиння можна було б зробити трішечки м’якішими. Так, я прислухався трохи до порад інших власників і зробив нахил спинки більшим, припідняв подушку, тобто зробив типу «чашечку», таким чином навантаження на п’яту точку зменшилося, що дозволило трохи всістися комфортніше, але у такому положенні я ледве дотягуюся до екрану мультимедіа, тож я постійно то трохи вперед, то назад, то нахил спинки змінював, отже, я не вважаю, що мені комфортно на місці водія на відстанях 500+ км.

2.       Посадка в автомобіля для переднього пасажира – реально це TOP-місце в автомобілі, сиди як хочеш, хоч з ногами на нього залазь, тобто при наявності такої кількості регулювань всістися на місці пасажира взагалі без питань.

3.       Посадка по заду – твердо і малий кут нахилу спинок – інформація від дітей.

4.       Багажник – я опустив підлогу на рівень нижче (у мене з цим виникли певні труднощі, бо напевно, через шумку, пластикові деталі може трошки стали по іншому і запхнути її було важкувато, але все ж таки запхнулася) і всі наші сумки помістилися під шторкою.

5.       Ергономіка – в машині доволі гарно продуманий простір, багато кишень, шторки позаду, кронштейни для телефонів/планшетів, тобто по цьому взагалі ніяких питань все продумано та зручно, ну хіба єдине, що я свою сумку кладу у задній центральний органайзер, бо спереду їй нема місця коли відкритий простір під підлокітником, куди ставляться стакани із кавою, але то таке… Там в дверях, хто не знає, навіть маленькі кишені є для світловідбівних жилетів - ото вже заморочилися.

6.       Рух – це однозначне трасове авто, їде добре, легко та комфортно, тому всім було добре, ні кого не укачало, от якби сидіння трошки м’якішими і додати 5 градусів до нахилу спинок другого ряду, то взагалі було мега-класно!

Знаєте, всі постійно говорять про стукіт рейки в цих автомобілях, але я розумію чого не париться виробник, бо за весь час подорожі я чув цей стукіт тільки по нашим дорогам…. Тобто це більше проблема не автомобіля, а доріг, хоча відверто-кажучи, якщо виробник постачає автомобіль на наш ринок, то міг би зробити якесь доопрацювання, щоб власники в нашій країні були більш задоволені.

В цілому авто гарно підходить для родинних подорожей, зручне, просторе, має комфортний рух та прийнятну витрату палива, але є зауваження по комфорту сидінь та дрібним не критичним глюкам – ВСЕ!

Героям Слава!

Реклама

Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26