Друзі, повім вам як ми нашою великою сімєю подорожували в Албанію на авто Пятна Вишня
Отже, теплої ночі наприкінці червня ми з дружиною зненацька взяли дітей і перенесли в авто в багажник у зазделегідь приготоване ліжко з ковдри та подушок
Помолившись Богу, перевіришви ще раз доки, ми рушили 4:30 зі Львова у напрямку КПП Косино з Угорщиною. Дорога стелилась мяко і ми вже були десь посеред гір Карпат - пейзажі на краєвиди фантастичні, заки дітки прокинувшись зраня уже споглядали гори у задню шибу багажника, потім знову дрімали, потім знову бігали по багажнику як у палатці. Прибувши в Косино за годину до відкриття пункту ми побачили старі жигулі у черзі на виїзд з України, пізніше зрозуміли що то місцеві бізнесмени зночі створюють штучну чергу і потім продають місця, трасця їм, тому 2 з половиною години ми в черзі волочились бо були 17)
По тому ми перетнули кордон та погнали автобанами на Вечес - місце першої носівлі в Угорщині. Прибувши десь в обід облаштувались та відпочивали
4: 30 рванули з палаткою у багажнику) на Північну Македонію - озеро Охрид аби заночувати
краєвиди та гори фоантастичні і вже увчері зустрічали захід сонця на Македонському озері - морі

Зранку 6: 00 рушили на Албанію - знову гори, перевали і краєвиди
якось так доплентали до Вльор - міста де відпочивали і де зустріло нас море

і ось вона, мить коли я пю улюблене флет вайт на морі у Албанії





побувши два дні у Вльори погнали вниз 10 хв на авто і тут вже зовсім інше море - Адріатичне зливається з Іонічним якось так
побувши тут кілька днів друзі дзвонять і кажуть слуха ми тут 400км від вас недалеко, давайте до нас)
ну що ми..як завжди по плану - 4:30 трьох діток у намет у багажник і погнали
і вже за кілька годин нас зустрів Ксаміль та друзі із своїми 3-ма дітками
Знову я смакую флет десь на березі Іонічного моря біля острова Корфу Греція)
Десь так ми потусили з друзями і без них , десь +- 3 тижні і погнали назад. Фото вечора на прощання
Назад дорога йшля легко бо все таки додому). але зупинялись вже у Сербії на ночівлю на Угорщина десь біля нашого кордону...також назад йшли через КПП Лужанки який пролетіли митєво...Якось так.. дякую усім хто дочитав...
Мораль така
- найкраща інвестиція наша з дружиною в ці незабутні моменти та спогади наших дітей, дорога довжиною в 4000тис км, втома, все забулось а спогади з нами на все життя.
- інвестуйте у дітей і у себе, життя коротке, непердбачуване, сьогодні ти верхи на джипі, а завтра тебе присипали землею і ніхто й не згадає...живемо заки можемо, не зважаючи ні на що
Щось не наважуюсь писати тут не про авто!)