Нічого не буває більш постійного, ніж тимчасове рішення, але бувають виключення.
Історія з "очами" мого Тіррана довга та болюча.Болюча тим, що вона тягнеться довго без рішення.Такий гештальт дуже погано впливає на мій настрій.
Пошук нової фари або скла ні до чого не привів.Шукаю раз на місяць по Україні, шукав у Польщі — їхав товариш, шукав у Латвії — так само їхав друг. Дивилися з ним у Німеччині.
Усі пропозиції виходили від €100 з логістикою, що для мене психологічно овердохуя.
Тому з часом, коли почав потроху псуватися скотч, який був тимчасовим рішенням, замислився за бронеплівку для фар.
На місцевому авторинку був набір за 450 гривень.
2×30×500 + ніж та ракель.
Вроджена жадібність зупинила.
Придбав 300×1000 сантиметрів за 150 гривень + 100 Нова пошта.
Декларують, що там 155 мк.
Можна було пошукати в місті. Зараз пишуть, лікарні облаштовують вікна, 225 мк, але то довго та без гарантій.
Ретельність та увага до дрібниць — не моя риса характеру.
Тому почав без ракеля та фена, який радять мати при роботі.
Зробив дві фари одразу.
Прогнозовано, вийшло криво та зі зморшками. Як я вмію.
Прийшлося заїхати на СТО до друзів. Без фена нічого не трималося.
Відтягнув, довів краї до потрібного стану.
Зібрав зморшки, як на обличчі пенсіонерки.
Результатом задоволений.
Фару продовжую шукати.
Попередні глави мого інтиму з фарами по посиланнях.

На фото три стадії деградації:
Після розтрощення.
Скотч уже руйнується.
Свіжа плівка після фена.
10000 — $120 — 2000 — 500! БІНГО!
От бля, парню не пощастило :-(
Подивимося, наскільки змирився світ за час, коли я придбав плівку!