Лосяшка Хроніки виживання

Якось не складається вести бортовий журнал… З березня натхнення досі не зьявилося . подій було багато, поїздок ще більше, та й змінилося чимало. Хоча є одна річ, яка не змінюється це темп нашого спільного співіснування з Лосяшкою. Вона як завжди підкидає сюрпризи. І приємні, і не дуже.
Із хорошого чека більше немає, помилок по впуску й каталізатору теж. По суті, не робила нічого просто зимове паливо змінилося на літнє, і все стало добре. 🤷🏼‍♀️
Із не дуже хорошого… Ще в березні я писала, що стукала ходова. Тоді сказали під заміну правий важіль і задній амортизатор. Важіль я замінила, амори ні.але стук з'являвся все частіше й ставав усе голоснішим.
Довго шукали, що саме видає той звук. Попередній вердикт це рульова рейка. Але звуки були дуже дивні. Машину катали на підйомнику коли піднімали щось клацало, коли опускали тиша. Звук був навіть тоді, коли машина просто стояла на рівних колесах. Спочатку основною версією були приводи.
Шукали на заміну на кілька днів щоб просто заміни і зрозуміти чи це в них причина,але попереду була робоча поїздка мінімум 7000 км за півтора тижня. Треба було терміново знайти причину бо їхати на авось не хотілося.
Поки шукали приводи ,щоб не гаяти час,бо було тіки 3 дні до виїзду ,заїхалч ще на дружнє СТО перевірити рейку. Там теж сказали що, швидше за все, це саме вона. Вірити в це дуже не хотілося, але не довіряти причин не було. Хоча на моєму СТО спочатку теж сказали, що схоже на рейку, а я вперто протестувала що не може бути!Не схоже!Бо звук ішов ніби знизу, прямо по кузову. Вперед, назад, вправо, вліво неважливо, він був завжди. Особливо на невеликій швидкості.і навіть коли машина стояла заглушена охолонувща.я чула клац.як таке може бути?
Що це було досі не знаю.
Оскільки за три дні до виїзду ніхто вже нічого не встигав зробити, я запаслася літром масла (усі ж пам'ятають, що масло вона трохи під'їдає 😏), 500 мл святої води… і поїхала. 😂
Боже, що в мене в голові… За три тисячі кілометрів від дому, а вона вже видає звуки, наче потопаючий корабель. 😆
І ось десь на італійському автобані раптом щось дзеленькнуло. Таке відчуття, ніби я щось загубила. Подивилася в дзеркало, зітхнула, трохи скинула швидкість і почала чекати, коли ж почнеться найцікавіше.
Але… нічого.тишааааа.. пажала плечима,і дала газу😆 всі сторонні звуки після того "дзень" просто... зникли. 😂
Слів немає.
Я навіть боялася радіти, поки не повернулася додому. Після поїздки звісно було ТО і знову нічого. Жодних слідів, жодних припущень, що це могло бути.
Ось такі цікаві пригоди…
Не машина, а справжня загадка. Якби на сервісі самі не чули тих жахливих звуків, то мабуть, і не повірили б що вони взагалі були.
Що ж, рухаємося далі. Буду чекати, поки воно саме вилізе назовні.або ні😅
Зрозуміла одну цікаву закономірність чим менше я її чіпаю всіма цими ремонтами, тим краще вона себе поводить. 😂
Мабуть, на третьому році наших стосунків вона все ж таки вирішила трохи економити мені гроші.
Я не проти. Люблю її❤️

Реклама

Ремонт та обслуговування системи кондиціювання