Даний запис буде про модифікацію екрана бортового комп'ютера, а саме його зовнішнього вигляду. Екран являє собою звичайний монохромний дисплей, що складається зі скла, двох поляризаційних плівок та плати, яка виводить символи. У заводському виконанні дисплей має кольоровий фон і чорні символи, а у вимкненому стані - зелений фон.
Але після встановлення приладової панелі від комплектації Sport стала впадати у вічі різниця між екраном на панелі та екраном бортового комп'ютера. Річ у тім, що на панелі від комплектації Sport цей екран інверсований, тобто має чорний фон і кольорові символи, а у вимкненому стані є повністю чорним.
Хотілося зробити щось схоже й з екраном над магнітолою. Mazda встановлювала чорні екрани в інші моделі тих років, а саме Mazda 6 та RX-8, але, звісно, він не підходить до Mazda 3.

Тому для реалізації цієї забаганки довелося переробляти стоковий екран. А точніше — донорський екран, придбаний спеціально для цього. Загалом процес розбирання не являє собою нічого складного: достатньо викрутки та паяльника, щоб відігнути ніжки металевої рамки, які припаяні до плати. Але далі все стає складніше.


У результаті розбирання отримуємо плату зі склом, припаяним до неї. На склі з обох боків є поляризаційна плівка. Суть інверсії полягає у зміні кута однієї з плівок. У найпростішому варіанті потрібно зняти одну з плівок, відмити від неї клей і встановити її зворотним боком. Але зняти плівку так, щоб не пошкодити її, доволі важко, оскільки вона легко кришиться та тріскається. Тому було замовлено нову плівку з Китаю. Ціна невисока, але це значно спрощує процес.
Далі постало питання, яку саме плівку змінювати. При заміні верхньої не потрібне настільки глобальне розбирання, немає ризику пошкодити скло чи компоненти плати під час зворотного складання. Але наклеїти плівку без дефектів важко: усі пухирці та частинки пилу будуть помітними. З іншого боку ситуація інша: потрібно зняти білу рамку між платою та склом, що слід робити обережно, аби не тріснуло скло та не були пошкоджені компоненти на платі. Проте це дозволяє значно спростити процес наклеювання плівки, а саме - наклеїти її не на скло, а на підкладку за ним. Завдяки цьому дефекти не будуть помітні, а сам процес стає простішим. Тому вирішив робити саме так.
Почав із видалення плівки. Використовував звичайний фен, лезо та ніж. Після зняття плівки потрібно було відмити клей. Для цього використовував те саме лезо та спирт. Оскільки це скло, пошкоджень від агресивних розчинників не буде, а сам процес схожий на видалення клею від тонувальної плівки зі скла автомобіля. Процес доволі довгий і монотонний. Особливо незручно очищати клей біля контактів у нижній частині скла. Після очищення знежирив поверхню, щоб точно прибрати всі можливі залишки клею.
Після цього почав підбирати кут встановлення плівки так, щоб фон був чорним. Як референс використав шматочок рідної плівки, яку поклав зворотним боком.

Далі наклеїв плівку на білу підкладку й почав процес зворотного складання, але не запаював кріплення металевої рамки. Після цього залишилося замінити дисплей. Процес також простий: необхідно зняти декоративну накладку на торпедо, демонтувати магнітолу та верхню панель. Сам екран тримається на двох саморізах, а роз'єм фіксується кліпсою.
Після складання фінальний результат порадував. Виглядає гарно та гармонійно разом із дисплеєм на приладовій панелі. Уночі він сприймається як частина загальної підсвітки салону.

Явним мінусом є те, що видимість на сонці стала гіршою. Під прямими сонячними променями екран залишається чорним, а символи стають білими. При непрямому освітленні він просто менш контрастний. Як майбутній апгрейд можна розглянути заміну світлодіодів на потужніші, але цей екран не є важливим джерелом інформації, оскільки годинник і назви треків відображаються на екрані навігації, температуру клімат-контролю змінюють рідко, а показники витрати пального останні роки майже не змінюються.
1