Весна 2026

Ну що ж минула весна. Сказати шо вона була важкою, ну так, але з огляду на те шо сталося в листопаді 2024 можна сказати шо весна була легкою хоча вже язик не повернеться так говорити після того.

Да було і погане, але дяка Богу відвернулося більш менш, так навантаження на роботі, ну да було трішки в нас, спочатку раз але пронесло і трохи далі але добре шо про авто подумав, (якби не переший випадок, може і проігнорив, а так вчасно виїхав , хоча і так думаю пронесло б, але хлопцю не надто пощастило на зупинці). Ну і порвало труби в хаті, пізно помітили це був початок березня, води було по два підвали. 

А так ну шо в нас, ну тсн вже наше місто поховало розповівши про напівоточення чи оточення їм то пох, а хайпожери мільйонники відразу ж підхопили і рознесли, чергова весна і черговий наступ на Суми... А шо по факту каби да, рсзв да, ну шахи, молнії та ін хуєта давно да, чи страшно теж да. Живеш на шостому воно летить через тебе вдень вночі, може кружляти, укриття? Яке де? До нього треба ше дійти, вночі спати якось тре шоби на роботі працювати. Просто ми тут нам нікуди їхати, і чого це наше місто, це наші спогади. А спогади багато що значать.

Просто живем і працюєм як можемо, виживаємо да, а шо робити, шляху назад нема - нікуди, нізашо і не хочу. Тут спогади, тут рідні вулиці, тут могила тата, пам'ятник ще треба ставити, да огородина є.

Як і говорив березень-квітень важкуваті, а от травень полегше був вже. Поїхали на Мамаївщину так дороги не айс, але норм.

Потім проїхалися трохи далі до місця де в 2023 всі разом з татом виїжджали. Да були часи.

Далі поїхав вздовж річки назад до затону. Вже звичний шлях, спочатку ще в 2022 було лячно, але потім вже звик тут проїжджати. Воно лише на перший погляд складно.

А це вже недалеко від затону.

Далі почались теплі дні і десь у п'ятницю це було 8.05 після роботи я вирішив сам проїхатись на Блакитні озера. Да за цей період з листопада 2014 по цей час сам я не їздив зокрема туди, бо взагалі бажання ніякого не було.

Так і зараз на душі боляче та паскудно, але я вже наче звик до такого, ну і тре було розуміти чи проїду я туди  чи ні, саме стан дороги. І да дороги там не айс, проїхати можна, але уважно.

Це перша галявина де можна зупинитися, якщо ти проїхав смугу перешкод і ще можеш їхати. Було тихо тоді. Тут в 2024 році весною два рази всі разом відпочивали.

Далі вирушив на піщаний пляж, Сумські мальдіви. Раз вже тут то і туди як рукою подати, дорога теж не айс але трошки ліпша.

Приємно здивований, що в тому місці де торік був обрив і їхати там було екстремально і не зовсім безпечно, цього року наче укріпили якось .

Да да ще трохи он пляж рукою подати...

Що сказати чи була радість так була одночасно із сумом (по іншому навряд буде), що доїхав, що на диво тихо було. Да був вітерець, але люди купались навіть.

Настав час повертатися додому. Задача виконана. Пляж є, дорога ну такоє офф роад але доїхати можна.

Але на вихідних пішов дощик тому плани змістились. Є в нас у місті місце де річка широка і так сталось що я це місце проїжджаю щодня на роботу/ з роботи.

Побувши тут вирішив проїхатися ще трохи далі, там зробили як безкоштовну зону відпочинку. 

Да були ми тут вперше це в 2023 році. Ну а останній раз це був кінець жовтня 2024го. Тоді був ще густий туман та лунали відлуння кабів мало не що півгодини.

З нового тут побудований причал. Чисте, тихе охайне місце.

22 травня всетаки вирвалися на Блакитні озера, це була п'ятниця. Коли їхав туди почався невеликий дощик, але по приїзду на місце він закінчився.

Вітру не було, погода налагоджувалася, водичка була нормальною плавати можна було спокійно.

Підкріпившись трохи прогулявся по великому пляжу. Да дорога на пляж не була ідеальною і навіть нормальною, але доїхати можна. Але це місце вартує того щоб їхати такими дорогами.

Водичка дуже чиста, дно піщане, берегова лінія нерівномірна, є місця де мілина довша, є місця де глибина починається відразу

Настав час повертатися додому, сонце вже почало сідати.

30 ьравня була поїздка спочатку в ліс на Баси потім до річки.

Далі поїхали на Копанку штучне невелике озеро поряд з річкою Псел, воно ж Криничне озеро воно ж Басівське озеро.

Наступного дня проїхались до Панської саги.

Всього було витрачено разом паливо плюс оті дві шини які в кредит взяв 28783 грн, дві шини - 10817 грн, і паливо за ці 3 місяці 267,39 л -  17966 грн.  По запасу ходу. Да раніше до того сраного трагічного 11.11.2024 я багато їздив сам ну і разом виїжджали, да був час. Що ж вдавалося в березні проїхати 530 км в травні 517 км, раніше ледь вистачало на два тижні баку повного зараз же був на 2,5 іноді 3 тижні.

Ціна питання 28783 UAH, Пробіг 47500 км.