Я дуже люблю каву.
Люблю її за гірчинку, коли п'єш еспресо, і за м'якість, коли додаєш вершки або молоко, за її неповторний аромат. Кава пахне затишними обіймами дружини, довгоочікуваною зустріччю з друзями, ранковими лінивими розмовами з колегами, вихідними, проведеними на природі.
Не сказав би, що я затятий фанат чи кавоман, але одну-дві чашки на день випити люблю.
Якось купив автомобільний ароматизатор «із запахом кави»... Вибачте, але це рідкісна гидота. Воно навіть поруч не стояло зі справжньою кавою.
Загалом вирішив зробити ароматизатор сам.
Озброївся двома невеликими шматками мішковини.
Зшив їх по трьох краях, вивернув і перев'язав горловину мотузкою. Вийшов ось такий мішечок.
Насипав у нього жменю кавових зерен і закріпив на дзеркалі заднього виду.
Потім подумав і перевісив його трохи вище за дзеркало, оскільки мішечок трохи перекривав огляд.
Аромат дуже тонкий, ледь відчутний, але зі своїм завданням справляється — створює настрій.