Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
На вихідні 1-3 травня вирішили з дружиною зганять в Одесу. Ніколи там не був і от захотілось. Розклад паровозів був несприятливим, тому вирішили їхати на Q7. Власне тому цей пост і має тут з'явитись.
Після зими 25-26 року асфальт не витримав приниження і зник. Я до останнього катався на зимовому комплекті коліс, але ставало все тепліше і треба було шось вирішувати. Наприкінці квітня я планував поїздку до батьків, мав їхати по трасі Харків-Дніпро. І я усвідомлював, що на шинах 285/40/21 я навряд доїду хоча б до Водолаги. Тому було прийнято рішення купити бублики відповідні до зимового варіанту 255/60/18.
Купив б/в на олх по 4к за штуку. Good Year 2025 року. Із написом про електричні технології і навантаженням на вісь більшим ніж зазвичай.
Знаю, виглядає огидно. Але досі ні гуль, нв пробоїв не було.
Отже, до подорожі.
Вирішили виїхати 30 квітня ввечері, заночувати під Києвом, а вранці 1 травня чкурнути по трасі Київ — Одеса.
Якщо ви їздили по трасі Полтава-Київ, то знаєте про серію дугових відрізків десь після Решетилівки. Так от. Ми виїхали трохи пізніше запланованого, тому їхали не в економ режимі і з'ясувалось що бублики, які так класно рятують від ям, взагалі не здатні тримати дугу на швидкості за 140 км/г. Машина починала відчутно вілять хвостом, було стрьомно і я досі вважаю помилкою їхати на таких шинах швидше 130.
Не знаю як пояснити, це схоже на поперечну розкачку кузова, яка ніби походить з корми. Ніби і амплитуда невелика, але вона зростає з часом. Мабуть якщо б дуга не закінчувалась, то могли б статись пічальні наслідки.
Такої гівняної поведінки за низькопрофільному Ханкуку ніколи помічено не було. Ганяв на ньому і швидше, і нарікань не було.
Зранку 1 травня стартанув зі Святопетрівського в сторону Одеси. Шлях зайняв менше пяти годин, не засікав точно.
По дорозі обігнав дизельний Х5, який став за мною і вже не відлип. Також мінімально потягався з RX350, нічого цікавого, ясно що Q7 більш динамічна, але він таки мене об'їхав, став спереду, і ми, три балбєса, так і тулили до Одеси 180-190, не збавляючи. По ітогу, середня швидкість склала 117 км/г, добре що траса майже пряма і на бубликах не так страшно.
Але звісно мала статись якась всрата історія.
Під'їжджаючи до готелю, помітив, що щось капає на асфальт. Швидко зрозумів, що це антифріз. Відкрив капот, там жах. Q7 обригала все навкруг рожевою жижею, в бачку залишалось зовсім трохи. Але я в Одесі, не час для смутку.
Наступного ранку нагуглив автомагазин, купив пляшку мотюлівського концентрату і листильованої води. Поїхав на місцевий дилер Ауді, щоб вони пофіксили біду. Антифріз продовжував тікти під ліве переднє колесо.
Неочікувано дилер на травневі свята був закритий і мене з нього попросили поїхати або почекати до 3 травня, що ніяк не входило в мої плани.
Довелося відкрити капота почати розбиратись. За пару хвилин з'ясувалось, що трубка на бачку не защолкнута, і це саме з-під неї вилітає на волю охолоджувальна рідина.
Правий верхній кут бачка на фото.
Там є металева скоба, яка має фіксуватись за приливом на трубці самого бачка. Але схоже, що рукожопи, які міняли мені бачок взимку, злякались зламать кріплення на трубці, бо вона туго налазить. І напердолили її якось, щоб просто трималась. Я під час швидкісного прохвату по трасі, її зірвало і з неї обісцяло антифрізом всю підкапотку.
Короче, я напердолив її як треба, скоба защолкнулась і все знову стало добре. І думки про покупку Тойоти знову розтанули в тумані задоволення від цього чудового автомобіля.
Ще день покатався по славному місту Одеса, зганяв в Затоку, потрогав море.
І без пригод (майже) повернувся в Ха.
Як висновок:
Дякую Одесі, я кайфанув, я повернусь. Q7 на дальнобой - кайф. Машина може.
