Свап КПП: Кастом осей (Частина 4)

21.09.2025.

Свіжозібрана КПП це, звісно, чудово, але треба якимось макаром передати цю нєістову мощщ на колеса 😂

Ще на ранніх етапах були думки, що можливо вдасться зіграти в якусь солянку між приводами з різних Ніссанів, але це геморно, довго і шанс на успіх сумнівний. Граємо від того, що є.

Дано: Осі з Блюба та Максіми з усіма приколами.

Умови: Шліцева правої осі більша в діаметрі (бо дупло в редукторі більше), товщина валу ідентична; Місцезнаходження підвісних підшипників не мають нічого спільного; ШРУСи внутрішні і зовнішні не мають нічого спільного; Обов'язкове використання лівого внутрішнього ШРУСа Максіми (бо знову таки редуктор не наїбеш).

Завдання: Хочу єздію =)

Висновок (до якого я прийшов): Треба знати тих, хто зварить мені перехід з осей Максіми на Блюбові (з переходом в рідні ШРУСи). Якщо індусам можна на вантажівках і тракторах, то чому не можна мені?..

P.S.: В якомусь з рандомних обговорень теми свапу з другом, останній познайомив мене з дуже цікавими тіпами в інстаграмі #remmechservice, які знаходяться в Дніпрі. Рекомендую зайти хоч раз подивитись, чим вони займаються. Буду відвертим - я завалив єбало. Абсолютно люті рішення стосовно абсолютно рандомних типів робіт.

Спершу я не покладав ніяких надій і зайнявся вимірами. З правою (довгою) віссю було найпростіше, бо менший розмір стокової осі дозволив "провалитись" всередину нового редуктора, закрутити опору з підвісним підшипником до блоку і зробити відмітки. Аналогічно було і з Максімовською, але вже без фіксації до блока (по зрозумілим причинам). Наклеїв на відповідні місця умовного відрізу малярку і записав довжини. З лівої сторони було трохи важче, бо треба було робити поправку на хід внутрішнього ШРУСа вперед і назад (саме те місце, де він грає при зміні кліренсу), тому я обрав за відправну точку середину "обойми". Всю цю історію я виклав на папір, записав двуххвилинне відео з максимально доступним і не мінімально тупим ТЗ 😂

Наступного дня збираюсь силами, дзвоню цим кастомайзерам в Дніпро і викладаю ідею. Вони мене уважно послухали і сказали, що їм таке під силу і попросили моє ТЗ. Я відправив їм свої записки божевільного, вони з ними ознайомились, передзвонюють і кажуть: "Дивись, це не зовсім так робиться, бо місця надрізів і зварювань мають знаходитись в умовній середині. Але ми тебе зрозуміли, відміряємо все самі і параметри будуть точно такі, які ти запросив. Присилай." На моє додаткове питання, ци балансирують вони потім такі речі, вони сказали, що ні, але буде підтвердження того, що воно рівне і "биття" не буде. Що ж, пакую, відправляю... Після цього ще було декілька дзвінків від них з суто наводящими питаннями.

Проходить умовний тиждень-два і я отримую відео процесу і результату роботи з окремим відеороликом, де до валу, який крутиться в токарному станку приставлений девайс (назву якого я не знаю), який показує биття на цьому валу і там якісь смішні мікроміліметри. Далі оплата, реквізити, доставка додому. Забираю, привожу в гараж і...ахуєваю... 😍

Неймовірна робота, дуже дякую цим чувакам. Але час продовжувати. Далі по списку явно вже підгулявший підвісний підшипник.

Звернувся до каталогів - там по кросам щось зовсім сумно. Звернувся додатково до електронного ідіота і цей задав напрямок пошуку.

Я, звісно, знаю, що Міні в деякому періоді це Рено, а Рено - це Ніссан, але цікавий поворот подій. Гуглю...

Вирішую, що варто спершу дістати старий підшипник, можливо замірявши його параметри вдасться підібрати аналог. Довго я з ним грався, але вибити його з осі мені так і не вдалося.

Трохи згодом, пробігла думка спробувати його знайти по іншим кросам. Підшипник Блюба мав ідентичний внутрішній діаметр до Максіми, так як товщина валу однакова, але пошук кросів зробив так, що подив лише збільшувався. Вал VQ30DE кросив підшипники на VQ35DE! А останній це Мурано/Пасфайндер 2025. Ніссан 40 років не змінює товщину валів і посадочні опор підвісних підшипників? Оце так номер! Одразу получились заєбісь?))

Замовляю підшипник, міряю - дійсно він! Діло тягнеться до вечора суботи, тому вдоволь награвшись з рідним валом, кидаю його в багажник, сідаю в машину і починаю котитись кооперативом в пошуках того, хто може бути на роботі. Завертаю в один з рядів, бачу дим з димоходу буржуйки одного з гаражів і газзую туди. Вриваюсь, спотикаюсь об поріг, вітаюсь, лякаю якогось місцевого і питаю чи може він мені перепресувати цю двіжуху. Тіп кидає китайський двигун Джилі, яким він займався до мого візиту, перемикається на мою задачу, ми непогано розговорились і у висновку за півгодини все було готово. Грошей брати не захотів, але "не кусай руку, яка тебе годує", тому я все таки йому пхнув купюру і поїхав задоволений до свого гаражу продовжувати роботу. Через ще деякий час готовий продукт вже лежав в мене на столі.

Нема чого м'ять сісі, кидаюсь встановлювати на авто.

Стосовно лівого боку я переживав найбільше. Коли нарешті замкнувся внутрішній ШРУС і вдівся поворотний кулак, я просто сперся на стінку позаду мене і від'їхав в екстазі... Нарешті...Все. Зроблено. Ахуєнно!

Слідом вже був нюанс з тим, що я проїбав на просторах гаража рідні корончаті шайби на рідні 36мм ступічні гайки (звісно я їх знайшов через тиждень), але перед тим я встиг знатно офігіти з того, що їх не існує. Знайшов якісь з якогось американця, але походу вони виявились дюймовими і їх довелось забити на гайку молотком. Стоять досі, тому схемка працює)

Далі вже пішло встановлення супортів та всього супутнього, тому можна було видохнути.

Реклама

Перевіри оголошення онлайн!