26.06.2025.
Розібравши обидві КПП до нуля деякі висновки вже були очевидні - вони на 90% (або навіть більше) однакові між собою. Але перше і саме очевидне, що викликало питання - це посадочне місце редуктора. Новий редуктор був очевидно "жирніший" по всім параграфам, але в першу чергу по параметру посадки в колокол. Він мав більшу товщину осей і, відповідно, більший по ширині і висоті підшипник в місці посадки в колокол. Треба було щось з цим робити, але за що першим хапатись навіть не знав, тому саме перше і саме логічне, що я придумав - це було показати ці КПП фахівцям цієї справи. Спочатку я поспілкувався з майстром по редукторам і КПП в себе в кооперативі, той не зміг надати мені якоїсь конкретної консультації, тому я продовжив пошуки і мої одноклубники мені порадили ще декількох інших.
Дзвоню іншому майстру. Розмальовую в двух словах, що саме мене цікавить і прошу якісь 10хв на "підскочити" на консультацію. Наспраді я вже тоді разів десять як пошкодував, що я туди заліз і був навіть згоден дати грошей на те, щоб хтось зібрав то все докупи замість мене. Але в глибині душі я вже розумів і був готовий до того, що мене посилатимуть нахер довго і далеко, бо нікому не цікаво збирати до купи якесь доісторичне "незрозуміло-що", яке вже хтось роздерибанив і випотрошив. Я знаю, як це працює і дуже розумію цих людей як майстрів...
Людина погодилась, назначила час і скинула адресу (десь на Осокорках-дачах). Хапаю обидві КПП і їду туди абсолютно не підозрюючи нічого зайвого, допоки не починаю зарулювати на територію якогось блатнющого СТО, в боксах якого стоять машини, на які я можливо накоплю десь до 2050 року, якщо мене нічим не захуярить, я житиму в картонній коробці, їстиму хліб і питиму воду з калюжі. Вже тут я починаю розуміти, що розмова може бути "глухою", бо цим людям моє "сміття" нахер не впало і взагалі я очікував побачити тут якогось Пєтровіча в залізному гаражі) Але раз я вже приїхав, то вже не варто соромитись своїх хворих ідей і позоритись до кінця 😂
Щойно я припаркувася, до мене підходить тіп і починається цікаве. "Добрий вечір", туда-сюда, відчиняю багажник:
-І оце ти хочеш от сюди?
-Так
-(тулить редуктор до колокола) Так він же сюди не сідає!
-Я знаю. Тому я тут.
-(матюкається) Та нахуя ти етім занімаєшся? Пачєму ти просто нє взял дізєльную КПП?
-Вас не повинно хвилювати, хочу більш швидкісну коробку САМЕ З ЦІЄЇ.
-Ти панімаєш, шо ето хуйня?
-Чому?
-Ти ізобрєтаєш новую каробку. Ти шо, думаєш сільно умний? (багато матюкається)
(Я мовчки починаю закривати багажник, показуючи цим, що я більше не маю наміру далі продовжувати цей діалог і збираюся покинути це місце)
-Ну ти канєшно можеш ещо дождатся "Пєтровіча" і єго спросіть, он будєт мінут чєрез 10.
(В цей момент я зрозумів, що це взагалі якийсь колега того мужика, з яким я спілкувався спочатку, а не він сам, і вирішив таки почекати)
Приїздить умовний "Пєтровіч", показую йому те ж саме. Тут вже було як в німому кіно, буквально декілька фраз і мовчазні сцени. Дивиться на всі комплектучі, закурює, гучно вздихає, тулить, знову дивиться, вертить в усіх площинах, знову вздихає, БЕРЕ ШТАНГЕН-ЦИРКУЛЬ (!!!), міряє туди, міряє сюди, курить, вздихає, дивиться...і видає:
-Дивись, якщо ти знайдеш годного фрезеровщика, який буде здатен це все зафіксувати, точно відміряти і вточити оце місце (посадка підшипника редуктора), то я її тобі зберу... А взагалі, ти потім зрозумієш, що ти і сам її збереш.
На цій ноті ми попрощались, але останнє його речення мене наче зачепило... 😉
Приїхавши в гараж, я знову розклав те все на столі, знову роздивився, знову поміряв і зрозумів, що колоколи старої і нової КПП реально відлиті фактично в однакових формах (в плані начинки) і різниці між ними фактично ніякої. Реально в Максімовському колоколі навіть лиття місця посадки підшипника редуктора одне і те ж і відрізняються вони лише...глибиною та діаметром. Тобто вточивши зайве, це не порушить цілісності чи запасів по надійності, воно так зроблено з самого початку! Наводжу справки, знаходжу через свого друга фрезеровщика і віддаю йому два колокола з одним простим завданням - "Отут зроби щоб було таке ж, як отут". Проходить менше тижня і я забираю готовий результат.

Перед тим, як почати хоч якийсь процес збирання того всього до купи, я вирішив зайнятись питанням підшипників і скуповуванням всіх можливих розхідників. Не сказати, що це було легко, але таки вдалося дістати все, що шукав. Щось вдалося дістати на місцевому автобазарі, щось з інтернету. Дещо доводилося міняти по 3-4 рази, бо не підходили параметри. В підборі підшипників дуже допоміг ресурс https://size.name/ua , але в ньому знаходилось далеко не все. Насправді найкращим рішенням для пошуку потрібних варіантів було видовбувати всі підшипники з обох КПП і шукати на них партномери, але це дійшло і вдалось далеко не з першого разу, бо, як виявилось, в обидві коробки вже хтось лазив і в декількох місцях вже стояли срані севдеповські "ГПЗ-купа цифр". Датчик заднього ходу, пильники та сальники дістав без проблем.
Наступним було усвідомлення сутності речення знайомих і не знайомих мені людей з усіх усюд - "Розібрав коробку? Молодець. Тепер збери назад". Виявляється, курва, є нюанси 🤣Діло в тому, шо в місцях прилягання первинного і вторинного валів (а також самого редуктора) до кришки картера є тоненькі круглі пластинки, на які лягають підшипники і вони собою регулюють тепловий зазор. Як мені ще пояснив перший майстер, в якого я консультувався, щоб його виставити, треба багато разів збирати коробку (не повністю), обтягувати її по периметру і перевіряти вали з редуктором на надмірну легкість або навпаки, "зажатість" при їх обертанні.
Покуривши каталоги, я виявив, що ці пластини не шибко є в наявності, кожна з них нараховує приблизно 14-15 порядкових партномерів і різниця між першим і останнім парномером...це від 0,01мм до 0.92мм. О_О
Усвідомивши свою нікчемність, що я не хочу знову сюди повертатись через те, що я десь щось недопрацював і всіляке в цьому дусі, я таки приповз на колінах підійшов до того першого майстра і дуже слізно попросив, що я навіть готовий почекати скільки треба буде (в межах розумного), але я хочу, щоб він перепресував мені всі підшипники і виставив зазори. На моє щастя він погодився і через умовний місяць-півтора мені вдалося забрати коробку, яка була готовою до повноцінної збірки.