Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Місяць пройшов, а я ніяк допис не напишу. Березень видався складним, пригоди не закінчуються, але не варто жалітися, тому розповідаю про наступну авантюру, котру допомогла провернути Маршрутка.
Ще коли наприкінці літа/початку осені Bambu Lab презентував свій новий флагман H2C з системою Vortek. Я твердо вирішив, що я то хочу і я то матиму.
З цим було 3 проблеми:
Над пунктом номер 1 я працював пару місяців і до релізу вже мав потрібну суму. До того ж часу емоції вляглися, і я переглянув ідею брати топ-комплектацію з лазером, а сконцентруватися лише на принтері. Для лазера треба або гараж, або будувати систему вентиляції. На зйомній квартирі то не є реально.
Знову передісторія затяглася, і, як я не намагаюся розділяти блог і хобі-сторінку, все воно переплітається.
Отже, під Новий рік написав продавцю зі Львова, в котрого брав попередній принтер. Той сказав, що буде везти в кінці січня. У лютому списалися, мені запропонували реально круту ціну та знижку, розрахунок всіх нюансів показав, що мені вигідніше зганяти 500 км у Львів і назад, спаливши палива тоді ще на 2500 грн, ніж замовляти його доставку Новою Поштою. На додачу, провести останній день зими у місті Лева взагалі чудова ідея. Початково хотів їхати в п'ятницю з сином і влаштувати тато-день, але десь в Мукачево він підхопив ГРВІ і поїздка змістилася на 1 день, ну і план помінявся на сімейну мініподорож.
10:20 ранку і ми уже у Львові. Тут ще залишки снігу лежали. Дорога від Ужгорода до Львова помірно в ямах після зими, але нічого цікавого.
Вкотре про багажник. Принтер дебелий (значно більший, ніж я очікував), але місця ще валом.
Щоправда, задній ряд змістив трошки вперед: зазвичай сидіння в середньому положенні, щоби діти не ходили взуттям по ковроліну, а лише по EVA-килимках. Взагалі, можливість рухати задній ряд після досвіду з X-Trail стає для мене критерієм must-have при виборі нового авто. Єдиний біль, що в салонне дзеркало заднього огляду видно рівно нічого окрім коробені.
По дорозі до Львова дружина побачила, що якраз проходить виставка оригіналів картин Тараса Шевченка, але там така черга була, що ті 3-4 години, що ми відвели на прогулянку, ми би тільки в тій черзі простояли, тому, на величезний жаль, все пішло не по плану. Ну і нехай. Лишили авто на платній парковці неподалік Zenyk Art Gallery та і пішли собі в центр гуляти. Фото багато не буде, та все ж.
Просто архітектура на вулиці Князя Романа.
Вулиця, що веде до Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка.
Дійшли до Галицької площі. Король Данило нікуди не поскакав:)
Вулиця Лесі Українки.
Пробіглися площею Ринок. Лише одна фото, багато є з минулого разу.
Діти сказали, що треба йти на хімічний дослід в Гасову Лямпу і ніяк інакше, ну що ж, ідемо знову туди пити соки в пробірках.
Магазинчик при ресторації, дуже полюбляю подібні речі.
Позалипали на Костел і монастир бернардинів (зараз просто храм УГКЦ).
Була ще в планах Замкова гора, але лишилася на наступний раз, бо діти щось находилися, і домовитися на ще 1 годину погуляти в мене не вийшло ні з ними, ні з дружиною.
Незважаючи на зиму, перші мухи і мошки були убієнні по дорозі додому, бо день видався напрочуд весняним.
Дорога назад пролетіла непомітно під музику. Цього разу не став видумувати собі пригод і повернувся тією самою дорогою: Стрий-Нижні Ворота-Мукачево. Трохи статистики задень.
Тепер про покупку. На фоні можна бачити, що робоче місце трохи розкидане, бо то був процес переставляння. Як то виглядає зараз, можна подивитися в блозі. Довелося переконфігурувати стелажик, бо я то знав, що принтер цей здоровецький, але шоби на стільки...
Ну і 2 дні діти використовували коробку, як базу, де з легкістю вміщувалися вдвох (11 і 8 років, хоч вони в мене і дрібнуваті :) )
Старий був проданий за добу, за хорошою ціною і трудиться десь в Києві.
Ось такий нестандартний допис вийшов: ніби і не про авто, ніби і про нього, ніби про подорож і ніби про життя, здається, про хобі і так далі. Добре, коли автівка є помічником у всіх скажених ідеях.
