Доброго.
Ну що ж, історія про те, як усе чудово… але без пригод, звісно, ніяк 😄
Ще влітку, повертаючись з Хорватії, на трасі зловив камінчик. Такий, знаєте, не «піщинка», а цілком серйозний екземпляр. З’явився гарний такий скол.
По приїзду його акуратно заклеїли, зробили майже ювелірну роботу. Справді, його майже не було видно, бо влучив рівно по центру, в самому низу скла. Ні тобі заважає, ні нервує, живемо далі, радіємо життю.
І все було прекрасно… до зими.
З приходом холодів увімкнули підігрів лобового скла, і тут скол вирішив, що настав його зірковий час. Тріщина пішла гуляти по всьому склу як турист без карти. Потім ще й унизу паралельно поповзла, а в центрі там де водій усе чудово бачить, ще й гордо піднялася вгору.
Зараз авто має м’яко кажучи, драматичний вигляд.
Скло замовлене, але в наявності його немає. Якийсь неоригінал або щось схоже ставити ніхто, звісно не буде. А оригінальне з усіма камерами, датчиками та розумними функціями , їде десь у світі й обіцяє приїхати в якісь загадкові терміни.
Поки що катаємося так. Як тільки приїде одразу міняємо.
Ось така невеличка автомобільна пригода з легким зимовим спецефектом.
Маю також скол (так само заклеєний стєкольщиками) але певно залежить від працездатності пічки, можливо ваша гріє доьре і швидко та скло не витримало… вже не про один лобаш чую таку ж історію, дуже прикро. Морози кожному свою болячку дали.
Сподіваюсь у вас КАСКО…