Ремонт занавіски люка

У минулому записі я знімав обшивку даху, а тут розкажу про ремонт занавіски. Точніше, не самої занавіски, а місць її кріплення.

Занавіска у закритому положенні (як на фото) зачіпляється за виступ у корпусі цього всього механізму. Якшо рукою легенько підняти її, то занавіска сама скручується на алюмінієву трубку. Загалом, механізм, думаю, розповсюджений і нічого нового я тут не розказав.

Уже майже рік тому я її сам власноруч зламав, а оце нарешті дійшли руки й відремонтувати.

На фото нижче уже відремонтоване вушко. Точніше, нове зроблене вушко, до якого кріпиться трубка.

Для ремонту використовував паяльну станцію на гарячому повітрі. У якості матеріалу служив поліпропілен (PP).

Зазвичай на виробах з полімерів, на зворотній стороні, вказано матеріал, використаний на виробництві. Напис виглядає наступним чином:
>Скорочена назва матеріалу англійською< Наприклад: >PP< чи >ABS<

У моєму випадку була написана довга назва невідомого мені матеріалу, а я мав у розпорядженні лише >PP< та >ABS<. Тому вирішив перевірити, чи якийсь з двох матеріалів буде "клеїтися" до оригінального. Взяв спочатку "АБС" і спробував припаяти до внутрішньої сторони рамки у якомусь мало важливому місці. Місце добирати треба так, шоб у разі деформації виробу, цього не було помітно на вже зібраному автомобілі. Припаяв "АБС", почекав секунду (дослівно), поки полімер застиг, після чого спробував відірвати "приклеєну" смужку. Відірвалася досить легко і без зусиль. Отже, не підходить. Повторив дослід з поліпропіленом. Він тримався добре і "шов" виглядав добре. Два матеріали з'єдналися і утворили собою єдину форму без видимого місця з'єднання. Маю на увазі, шо два полімери "перемішалися" і повністю з'єдналися. Тому поліпропілен й використовував.

Важливо!

Не намагаєтеся виконувати подібні ремонтні роботи з допомогою промислового фену. Він не має регуляції температури, отже ви не зможете обрати оптимальну температуру для плавлення смужки полімеру. Також ви не зможете регулювати інтенсивність потоку повітря та точно керувати його напрямком. Обпечете руки та спалите, сплавите все, шо намагалися відремонтувати.

Спочатку був напаяний матеріал, потім я його розтоплював порціями і надавав форми. Пізніше протопив посеред вузьку смужку.

Занавіску закріпив спереду за виступ, який уже раніше згадував. Ту частину трубки, яка не має жодних механізмів установив на своє місце. Занавіска має трохи більше матеріалу, ніж потрібно, тому "зайвий" накрутив на трубку. Тепер треба було "закрутити" пружину на іншому кінці трубки. Я робив 6-7 повних обертів. Операція ця виконується якоюсь тонкою металевою трубкою або викруткою для електроніки. Для цього там є спеціальний отвір. Загалом, кількість обертів треба встановлювати експериментальним шляхом. Спочатку "накрутити" 5, вставити у вухо і перевірити механізм. Якшо шторка не затягується повністю, то "накрутити" ще. Я зупинився одразу, коли шторка затягнулася повністю. Сильніше затягувати не став, бо боюся, шо знову зламається від надмірного удару моя конструкція.

У ту проплавлену смужку був вставлений пластиковий кінець трубки прямокутної форми. Протоплена смужка у "вусі" має утримувати кінець трубки у єдиному положенні так, аби той не прокручувався. Якшо він прокручуватиметься, пружина буде ослаблятися і механізм перестане працювати.

Після всіх виконаних операцій, обережно запаяв зверху вухо, аби кінець трубки не вискочив угору.

На тому все. Залишилося зібрати салон.

На кінець додам, що занавіску можна спокійно мити, купати у воді. Від того вона не псується, хоча й відмити її мені не вдалося. Також, тканину можна замінити на ту, яка подобається. Нічого важкого у пошитті та встановленні немає.

У наступному записі розкажу про встановлення відеореєстратора.

P.S. Знаю, шо описаний процес мало зрозумілий без фото, але двома руками ледь виходило накручувати пружину. Фотографувати ніяк не міг, але обіцяю виправитися.

Дякую, що читаєте.

Реклама

Акція -50% на діагностику