Стояв, працював, нікого не чіпав, мене ніхто не чіпав. Думав про те, як классно було би мати щось свіже, не старше десяти років, з невеликим пробігом і невеликим розходом
А тут оком зачепився за червону в40, якої ще буквально годину тому "ще тут не стояло" - і думаю "да, таке щось як оця в40".
А потім думаю - власне , а чому би й ні? Пробив її - модельний 2016 рік, випуск кінця 2015, пробіг 220 тисяч, всього один власник, D2 на МКПП. Хмммм...
Спочатку правда подумав що то 1.6, але колеги кажуть - "нє, пацан, ти шо, ти не шариш, це тіпа новіша вже, тут д2 це вже 2.0 і він афігєнно чіпується!"
Ну ви поняли.
Поліз полистав сервісну книжку - а там всі печатки виключно з офіційного сервісу Вольво. Цікаааааво...
Почав ходити кругами біля неї і відчуваю що без неї я додому не поїду. Бо власне те, чого хотів, ще й ціна була така що треба хватати і тікать. Бо за таку ціну ця машина тут довго не простоїть.
Обдивився кузов - а вона вся в рідній фарбі. Тільки передній бампер трохи по низу обдертий і ДХО штатне обломане всередині валяється
Ну поки машина ще належить фірмі, треба щоб фірма те купила, інакше потім за свої доведеться. Пішов до закупщиків - так і так, панове, непорядок, треба пофіксить. Ті без проблем замовили обидві ДХО.
А я за ключі - і бігом на тест-драйв.
А воно машина як машина. Ейфорії звісно нема, якогось вау-ефекту також, але машина свіжа ціла і комплектна.
Тільки якась дика вібрація по педалі коли гальмуєш. Нічого не поняв, приїхав назад і знову до прийомщиків - "панове, хочу собі оцего купити а там ну ваабще біда".
Ну мої прийомщики по шведськи між собою побалакали, і рішили що такому класному чуваку вони тормоза мають пофіксить.
За годину машина вже висіла на підйомнику - на щастя запчастини не рідкість, мали в наявності і відразу колега албанець передпенсійного віку взявся до роботи.
А там - "йой". Прям повний "йой".
Стан тормозного диску каже сам за себе, і міняв він диски і колодки. Диски зняв з машини і кинув на підлогу. Диск і розколовся навпіл.
Перший раз таке бачу. Колеги також трохи офігіли. Добре що та гулянка не за мої кошти - бо машина ж ще поки не продана.
Власне простенькі гальма підкинули - а я тим часом до "продажників". Є там толковий хлопчина, тоже ніфіга не швед, але ми з ним знайшли спільну мову, і він зразу почав дивитися мені варіанти як би те щастя я в кредит взяв. Бо на карті не так щоб багато, але чисто до наступної зарплати дотягнути.
Добре що якраз попереднього місяця дуже багато понаднормових було, і то закинув на перший внесок. Плюс шеф (як постійному клієнту) зробив щедру знижку, порадував, хе-хе.
Туди сюди, все те трохи розтягнулось, довелось трохи зімпровізувати, але кредит мені якимось чудом таки оформили. Не знаю хто постарався, чи то шеф десь слово замовив, чи колега продавець попросив, але я приїхав з обіду - а мене вже ключі і договор чекає. Кредит на три роки, конгратюлейшнс.
Але в нашої фірми є звичка - машина завжди продається на літній гумі. Навіть зимою. І всім пофіг шо їздити так не можна - хочеш зимову - доплати.
Пішов зробив знову котячі очі - знайшлись зимові колеса. Літні також можна собі залишити.
Живемо!
В що я вляпався? Не знаю, але най буде.
Перезувся - і на виїзд. Треба звільнити місце для інших машин.
І трохи фоток інтер'єру
Звичайна приборка, не тфт
Блутус є, навігації нема
Якось так, з нічого зімпровізували.
Але це був тільки початок, бо роботи далі виявилось багацько.
Але про це - в наступних записах)
Буду слідкувати за машиною)