Знову субота, отже час фарбувати залізяки. Вже понад місяць цього не робив.
Насправді попереднє фарбування дисків було тимчасовим рішенням, адже тоді мав на меті лише надання їм відносно прийнятного вигляду. Корозія глибока і занадто розповсюджена, на термометрі не менш глибокий, ніж та корозія, мінус, вільного приміщення нема, а з наявного матеріалу лише звичайний балон фарби. Розраховувати на довгостроковий ефект за таких похідних даних було не варто.
Зрозуміло, що дорожній солеструй та автоматичні мийки з радіальними щітками в умовах перепадів температури ту фарбу трохи стерли, і подекуди став проявлятися зачищений мною метал. Початково я планував пофарбувати диски іншим матеріалом, але мій вільний час і натхнення до цієї неприємної роботи не збіглися із натхненням замовити вірний продукт. Це напевно на краще, бо не бачила б Бабця тих ковпаків і рінгів, як власних задніх бризковиків.
Але ж сьогодні нарешті прийшла до мене вірна фарба, і бокс вільний чекає. Отже ковпаки та рінги на полицю, 600-ку наждак до руки і погнали відновлювати.
Передивившись безліч американських відео з їхнім улюбленим Rust Oleum, яким вони фарбують все навколо, мені закортіло спробувати цей диво-продукт. Серія Hard Hat Advanced являє собою праймер і фарбу в одному флаконі, і згідно з інструкцією цю суміш можна наносити як на голий (зокрема полірований) метал, так і на шар зачищеної іржі. А це ж саме те, що мені потрібно!
Якщо з колес більшість іржі я прибрав ще під час першого сеансу, то на інших деталях ще кінь не валявся. Згадуючи всі меми з мого улюбленого “Cars” про дивний «Іржопхан» з його Rear End Formula, я дуже захотів і бабцін «ріер енд» оновити.
Звісно, без фанатизму, позаяк заради заощадження часу та ресурсу завжди повторюю, як ту мантру, друге правило перфекціхуїзма: «якщо чогось не видно, цього не існує»:
Але ж цей величезний глушник, гідний якогось V8, висів під дупцею із зухвалим виглядом частини Титаніка і постійно впадав мені в око, контрастуючи з новим моложавим бабциним луком.
Отже, зачухав, знежирив, пофарбував:
І фаркоп by Mopar заразом.
Це ж зовсім інша справа!
Торкатися фарби можна 20 хвилинами після фарбування, збирати деталі - через 45, а повне «лікування» триває сім днів. Чекати тиждень я звісно не став, отже після пари філіжанок кави встановив всі блискітки на їхні місця і поїхав назовні насолоджуватися результатом.
Особисто для мене такі деталі подекуди важливіші за загальний стан кузова. Абстрагуючись від перекупського стартер-пек, охайні колеса, оптика і видимі деталі під бамперами насправді створюють ефект задбаної автівки навіть якщо вона такою не є. І навпаки, звісно.
Дуже цікаво, як славетний Rust Oleum проявить себе в умовах марнославних польських соляних ван. Якщо цей макіяж протримається хоча б сезон, буду вважати це за перемогу. До слова, колеги з малярки з цієї ідеї не глузували, а навпаки зацікавилися і теж чекають на результат.
А я тим часом чекаю на час і натхнення щоб розпочати відновлення дисків Челенджера. Там, на превеликий жаль, балоном фарби все не обмежиться.
Омериканці, звісно, специфічні люде, але в мене язик не повернеться сказати, що вони не вміють в малярку )