Майже 4 роки разом

Шош, пройшло дуже багато часу з моменту публікації останнього запису в БЖ. Чесно кажучі, бажання щось висвітлювати, документувати, тощо, - було прям на нулі, а то й нижче. Але, все ж таки, то треба зробити) Як для себе, аби лишилась історія і з часом можна було б посмакувати це(те) життя, бо хто зна яка срака нас далі накриє, хихи. Життя проходе, а shit happens завжди. 

По Бучу: ми разом вже накатали ~52 тисячі кілометрів (наразі ~141 ткм, авто покупали з пробігом 89 ткм). І це в принципі єдине авто, яке зі мною проїхало таку відстань та пробула у мене такий час. +реп 
Ми десь колись у 25му зробили декат, мікрочіп-стейдж-валюме і все що йде з цими процессами (якщо проще - стейдж 1.5). Тепер тачке пердіть на всю округу, та нарешті дає справжній сладкий запах вихлопних газів. 
Разом із всім цим підкинули руля з F серії. 

Це було вдале рішення, та салон тепер виглядає дійсно свіжішим. Але ганебно не працюють всі кнопки на рулі, так як на Е серіі аналог джойстика мультимедії не був в стоці. То ж наразі не те що би думаю, як то зробити і отримати повністю функціональний руль, але хотілося б що це сталось :D Тому якщо комусь відомо як то закодити-забабехати красиво і зі смаком - дайте знати, буду вдячен і не тільки :) 
Наче із таких, цікавих змін в авто більше не було, всяки розхідники міняються за потреби, ТО проходиться кожні 5-8(залежить від настрою та місцем дислокації) тисяч. 

По мені та Бучу: оскільки в останньому пості, що я робив, ми локально були у Львіві, а на разі я майже у ньому, може скластися враження, що ми були увесь цей час тут. Але це не так, в 24му мені стало зле, то ми разом поїхали жити у Дніпро, та пробули там пів року поки я не зібрав чєхли. Капельнички, уколи, хуйомойо. 

Також звідти катали до Харкова

Де, нажаль, прийшло все те ж відчуття яке колись було у Луганську восени 2014, - повертатися сюди вже немає сенсу. 
Я думаю ті, хто мав такі думки в голові, розуміють як і за яких обставин це буває. Але меньш з тим, Ха - все ще найкраще місто у всесвіті, куди би я з радістю був би рад повернутися, та жити так само як до 2022. 
Також у Дніпрі відкрили бля себе ачівку "Посмакувати приліт Орешніка" №1. Та купу всяких рандомних військових подій трохи нижче рангом. Тому як тільки я став на ноги, та був впененний що є можливість так само адекватно лікуватись і в західній частині нашої славної неньки - було прийняте рішення їхати в спокійну селушку десь під Львувом. І це супер ультимативне рішення - спокійно, свій маленький будиночок, мінімум сусідів-довбограїв (тільки ти сам :D), своя маленька територія де ми зробили чіл-гріль зону, та власним місцем під парковку авто. Так жити стало куди краще. 

Також декілька разів флексили з повагою разом з Ундре @under4eg то тут, то там. Дякую тобі друже, що даєш можливість згадати ті часи, яких, як може здатись, ніколи і не було, але було класно) 

Разом із всім цим я перепройшов влк, та був виключений з війскового обліку (для багатьох хто не в контексті, у 2014му я дуже добряче розклався в дтп. Як результат - маю зламану шию з імплантами, вчився ходити та вивчав це життя з нуля, якщо там можна сказати). До цього був обмежено необмеженний, бо "не було групи", яку я так їбав робити після 2018. Хто ходив до такої неймовірної установи як МСЕК, все самі розуміють які там процесси та триндець по відношенню до тебе, а ще якщо ти східняк та намагаєшся щось зробити в не східному регіоні, мммм, смакота. Меньш з тим, не буду плакати та жалітись, краще трохи висвітлю те, що так чи інакше планувалось ще у 2021му році. 

Хоч і не повністю так, як хотілось, але Буч приїхав до себе батьківщіну, а саме - до Німеччіни. Ми трохи побачили Дрезден, Берлін, Дюссельдорф. В планах на майбутнє Мюнхен та залетіти на Нюрнбергринг. Вальнути на всі гроші, та отримати іншу ачівку "Буч - на всі гроші нахлабуч". 

Берлін:

Дюссельдорф

Також з Дюссельдорфа катали в Амстердам. Дійсно прекрасне місто з неймовірними людьми. Є бажання повернутися туди не раз. 

Несподіванно для себе затримались у Берліні на 2 місяці й, також несподіванно для себе, закохались у це місто. Берлін - не Німеччіна, але з німецькими законами, яких дотримуються там по-українськи)
Як приклад, нас у Берліні на парковці хтось притер по жопі та поїхав собі (тепер це не суто львівска тема), так само було у Дрездені. Та кожен раз це була ліва сторона, якась вона зачарована)
І чесно кажучі, якщо б була можливість жити в Європі, це був би Берлін. Анбелівабле.

І так як ми поїхали в Німеччіну на тиждень, а вже жили в Берліні 2 місяці, ми вирішили що треба закрити інший момент, бо треба і є можливість. Тому за тиждень до закінчення нашої аренди в Берліні, ми організували собі Таїланд. 
Тут коротко - розйоб, балдьож та інша реальність. Самі таїці - неймовірні люди. Але, як і в любій країні - багато нюансів. 
Трохи світлин. 

Повернувшись з Таю, в Німеччіну на пару днів, а звідти - до рідної неньки. Ще так пару разів туди-сюди катались.
Знов отримали ачівку "Посмакувати приліт Орешніка" №2. Та й таке.
Кожен раз коли повертаюсь в Україну, знов відчуваю все те, що відчував у Луганську, Харкові та навіть в Києві. І хто зна як піде далі життя, але щось якось вся суцільна дупа довжиною в 12 років - висосала з мене все що можна, та й що не можна також висосала. Ладно б це була проблема суто війни, але ж... бляха муха, як співав Кузьма "Нас всіх просто кинули".

З цього випливає один момент - якщо хтось дуже мріяв про BMW X1 E84 2015 р.в. на N20B20 28i (в якому наразі близько 280 кс або навіть більше) на прекрасній ZF 8HP - пишіть) Можливо, це авто буде останнім моїм авто на укр номерах, а можливо і ні. Але факт - є думки по продажі автомобіля, та переїзд до іншої країни. 
Важливо зазначити, якби все було терпимо, то я би наврядчи думав би про такі речі. Бо Буч - дійсно файна тачка, як я її часто називаю "БНВ для бєдних". Тут і ТО не дороге, і всяки забаганки втілити можна не за всі гроші світу, власні якісь факапи легше і морально, і матеріально переносяться, та і в цілому, якщо чесно, якби не моя рукожопість і бєди с башкой, то авто би їздило в сервіс суто на то та заміну тих чи інших моментів які вже підходили по часу експлуатації. Сам авто завжди робив свою роботу бездоганно, жодного разу не підвів і не капризничав. Навіть після оврагу, в який ми сіли при побігу з Харкова 24 лютого 2024. 

Тому, якось так. Абстрактно розписав що було за авто, менш абстрактніше розповів про наші і спільні, і не дуже подорожі. Та трохи про плани на майбутнє (їх майже нема).

PS. тільки під кінець згадав що поки Буч був на комплексних роботах, я мав можливість їздити на е46 :) Доволі прикольна бричка, хоч і візуал трохи дивний. Але хто сказав що е84 не дивний?)

Ціна питання 100000 UAH, Пробіг 141200 км.