Був прекрасний літній день, я їхала з мамою з ринку «привокзальний». Мав бути гарний день, в моєї бабусі День Народження.
Наш попередній електро автомобіль проданий і чоловік їздив на Фордикові, а я на Дережаблі, очікували нашу нову електричку.
Їду я по головній дорозі і не встигла зрозуміти, як з другорядної дороги хлопчина вирішив піти на розворот мені в бочину ⬇️
Добре, що маю звичку бути пристебнутою за кермом і мама теж була пристебнута.
Коли я вийшла, то побачила спочатку тільки бампер, який відпав. Дзвоню чоловіку, кажу, мчи в мене біда. Потім обійшла автомобіль і дзвоню ще раз, щоб їхав швидше 😁
Оформили європротокол.
Але ж ковбасу потрібно було відвезти в магазин в село) Ми все перекинули в Форд і я поїхала в село, привітала бабусю, робила вигляд, що все добре і поїхала назад у Вінницю. Поставила ключі на стіл і все…. Привіт таксі
Сіла за кермо я через 1,5 місяці в Форд коли приїхала електричка.
Страхова нам гарно порахувала авто і ми почали робити.
Мінус двері, рихтовка, фарбування і вуаля 100+ тисяч гривень і Дережабль знову в строю майже через три місяці
Саме обідно в цій історії, що їхала я, бляха, 40 км по головній дорозі. І це так, блін тупо було((((
Але, головне, що всі цілі