Місто весни восени. Львів, Стрийський парк.

Другий осінній допис, котрий народжувався 2 місяці. Як казав Данилович: «Це ж було вже!». Так, було, в грудні 2024. Діти просили ще раз, на початку червня, але в зв’язку з переїздом до Ужгорода, Львів відкладався кілька разів, і от в кінці жовтня ми таки зібралися. 

Місто весни від Вакарчука і Один в Каное перетворилося на місто осені з гарбузами

З Ужгорода є два шляхи, через Мукачево, Стрий і Сколе, або попід кордоном. План простий - туди їдемо через Мукачево, назад повертаємося попід кордоном. 

Як завжди, зупинка на оглядовому майданчику перед перевалом. Нажаль, через відбитого сусіда і нас розвивається вітроенергетика, гори вона поганить.

Під Льововом останні промінчики сонця були в спину і це дало можливість впіймати гарний кадр в дзеркалі. 

В пеклі для автомобілістів вже звична парковка в 10ти хвилинах від центру (а житло ми традиційно знімаємо в центрі). Будка відправляється на дводенний відпочинок собі, а ми собі.

З вивозом сміття з року в рік нічого не міняється в кращу сторону.

З кумедного - це оцей чудовий заклад прямо напроти ратуші

Вечір був повний чортівні, тому що це була Ніч напередодні Всіх Святих.

І найкраще настрій цього свята передає київський гурт Zwyntar:

Все, виговорилися, тепер можна в красу дивитися.

Львівська опера

Будівля ратуші, звісно будучи поряд, варто піднятися на гору. 

Латинський катедральний собор вид з площі.

З нововведень, що виморозили, це то, що треба йти в туристичний центр за рогом і там просять заповнити онлайн гугл форму, вписати туди можна будь-яку єресь, ніхто не перевіряє. Не раджу лишати свій номер там😏Після чого, кажеш що заповнив, тобі дають говноталончика, з яким впускають в будівлю ратуші. Ліфт або пішки на верхній поверх, каса, і далі по деревʼяним гвинтовим сходам на гору мимо діючого механізму годинника.

Далі можна бачити згори все, що ви і так будете дивитися знизу😀

Окреме задоволення опинитися на ратуші коли дзвони бʼють в нашому випадку 11ту годину. Діти були в захваті від гучності і як молот вдаряє дзвін.

Латинський катедральний вже знизу бачили

Просто панорама

Архикатедральний Собор Святого Юра Десь в далині 

Домініканський собор і Успенська церква

Храм Преображення Господа Ісуса Христа УГКЦ

Ще панорама на місто. Їх в телефоні безліч: і на Замкову гору вид, і вниз і вдаль, але давайте хронометраж не тягнути. А хто уважно читає, напишіть щось осмислене в коментарях, будьте ласкаві.

Спустилися вниз і далі понесло: Науковий дворик природознавчого музею

Та і в музей на мамонта нас понесло. Це, власн і був основний обʼєкт, котрий хотілося дітям

Однокімнатна квартира бородатого періоду

Ну і все, що має бути в краєзнавчому музеї 😀

Вул. Вірменська – Колона св. Христофора

Ворота там же в дворику.

Цього разу не оминули Гасову Лямпу (як завжди атмосферно і душно на верхньому поверсі) і  повечеряли в пабі Зелений Змій на Вірменській.

Наступного дня знову був океанаріум, але то я вже показував минулої подорожі. Тому трохи бездлюдних вуличок вранці: провулок Параджанова.

Десь на вулиці Лесі Українки 

На розі Сербської і Староєврейської

Ну і відкриттям цієї осені і поїздки став Стрийський парк. 

Запаркувалися біля входу, це дуже рідка вдача судячи з того, що місце було аж одне. Хоча корінні львівʼяни скажуть, що там ще 8 поміститься біля входу. Я не нахабнію і паркуюсь правильно.

Пішли гуляти, погода гарна. 

Озеро з птаством

На території є оранжерея, вхід безкоштовний (Львів і щось безкоштовно…)

Гуляємо далі

Йдемо вгору

Надибали палац мистецтв де зараз кафедра фізкультури львівської політехніки. 

Мабуть це колись було фонтаном, але нижня частина парку в чудовому стані, а ця частина мабуть колись буде оновлена.

Повертаємось назад до авто, по дорозі зупиняємось глянути  на пам'ятник Яну Кілінському

З планом насолодитися дорогою попід кордоном вийшла штанга, бо ми рушили зі Стрийського парку на годину пізніше, на блокпосту простриміли ще зайвих 15 хв, бо була черга. В результаті потемніло і останні півтори години серпантинів я провів в пітьмі. За всю дорогу там є кончених метрів 500 в одному селі, а так дорога не погана, але не швидкісна. Що позитивно відобразилось на витраті в 6.8 по БК, або 7.14 по чекам.

Статистика за подорож додому виглядала так.

Шановні львівʼяни: у вас чудове місто, буду бувати у вас ще і ще. Але! Місту не вистачає керівництва, котре чистоту зробить приорітетом! Коли приїздиш вперше бачиш чудову архітектуру і класних людей (коли натрапляєш на місцевих). Коли вже тут не вперше - чистота, точніше її відсутність - засмучує. Є чому повчитися у міста-героя Чернігова. Хоча там теж не все було і є ідеальним. Вірю, що одного разу напишу - Львів не тільки запаморочує голову історією і архітектурою, а і є зразково чистим містом😀

Подорож це маленьке інше життя. Подорожуйте, при найменшій нагоді! 

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!