LadaCanada

   

Під час моніторингу інформація по легкосплавних дисках натрапив на кілька цікавих статей по експортні Lada 2106 (і не тільки)  зокрема в Канаду також , вирішив поділитися цією цікавою інформацію. 
 

Лади продавалися, як і в кількох західних країнах протягом 1970-х і 1980-х років, включаючи Канаду, Великобританію, Францію, Бельгію, Люксембург і Нідерланди, хоча торгові санкції забороняли їх експорт до Сполучених Штатів. Згідно з початковою угодою з Fiat, автомобіль не міг продаватися в конкуренції з 124 до його заміни (the Fiat 131 Mirafiori) було випущено, і все виробництво Fiat 124 припинилося. Продажі до Італії були заборонені, щоб захистити прибутковий внутрішній ринок Fiat.

  Lada отримала свою нішу в Західній Європі, продаючи великі обсяги ВАЗ-2101 і його численних похідних як протягом 1980-х рр як економ автомобіль . Звичайна Автоvобілі Лада були відомі як Сігнет у Канаді, Ріва у Великобританії та Нова у Німеччині). Експортована по всьому світу в 1980-х і 1990-х роках, Лада була великим заробітком іноземної валюти для Радянського Союзу, який перебував у важкому стані, і використовувалася в бартерних угодах у деяких країнах.  Понад 60% продукції експортувалося, головним чином до західних країн (США були єдиним великим ринком, який не імпортував лади).Економічна нестабільність у колишньому Радянському Союзі в 1990-х роках, посилення законодавства про викиди та безпеку призвело, що АвтоВАЗ вийшов з більшості західних ринків наприкінці 1997 року.

   LadaCanada почала імпорт наприкінці 1978 року для моделі 1979 року. Першою моделлю була Lada 1500, варіант 2106 з двигуном об'ємом 1500 куб. 

У травні 1978-го за океан була відправлена перша партія «канадської» модифікації «шістки» — ВАЗ-21061-37. Зовні ця версія відрізнялася від стандартного варіанту масивними енергопоглинаючими бамперами оригінального дизайну з вбудованою в них сигнальною оптикою. Ця зміна була викликана не бажанням «прикрасити» вихідний екстер'єр автомобіля, а вимогами безпеки, що діють в Північній Америці. 

   

 

Підфарники стали повністю помаранчевими, а секція покажчиків повороту задніх ліхтарів — червоною. Катафоти на задніх крилах автомобіля нової модифікації вбудовані спеціальні лампочки. Разом з покажчиками повороту на передніх крилах вони виконували функції бічних габаритних вогнів при ввімкненні ближнього світла.

   

У салоні автомобіля на торпедо (ліворуч від годинника) з'явилося табло, що сигналізує про непристебнуті ремені безпеки. З цим табло було поєднано світлове табло «Check Engine» — оскільки такі машини були обладнані системою зниження токсичності із застосуванням каталітичного нейтралізатора та адсорбера.

Також, у ВАЗ-21061-37 були внесені деякі зміни в гальмівну систему, які, через деякий час, були реалізовані на пізніших моделях «Жигулів». ВАЗ-21061-37 сьогодні представляє собою досить високу цінність серед колекціонерів і просто любителів «класичних» автомобілів ВАЗ, як найрідкісніший автомобіль з усієї лінійки ВАЗ-2106.

Автомобілі до Канади з СРСР доставляли, природно, кораблями через океан. Вантажні судна приходили в порт Дартмут в Новій Шотландії, там їх розвантажували, а звідти автомобілі розвозили по дилерських центрах компанії «Lada Cars of Canada». У перший рік вдалося продати близько 1 000 автомобілів. У 1979 році вже було продано 5 649 автомобілів. До 1981 року продажі зросли до 12 900 штук. Продажі були визнані досить успішними, а самі канадці досить охоче купували небачені раніше радянські авто. Але їх складно було не купити, Lada була найдешевшим автомобілем на канадському ринку того часу, і при цьому не найгіршим. Основними конкурентами були чехословацька Шкода і румунська Дачія. На території Канади працювало 43 дилерських центри, які продавали в середньому по 1000 автомобілів на місяць.

   Дилерський центр Lada в Канаді.

Додаткових опцій до радянського автомобіля пропонувалося зовсім небагато — можна було додатково замовити шкіряну оббивку для керма, дерев'яну або обтягнуту шкірою ручку коробки передач, AM/FM радіо, литі диски та килимки.

На машину давалася заводська гарантія: 12 місяців або 20 000 кілометрів, що настане раніше. На моделі 2105 встановлювалися ГБО в додаткові комплектації

Досить активно поставку машини із рядянського союзу описувалося у пресі , зокрема у газеті Businness Day:

  "Крім того, Канада була єдиним автомобільним ринком у світі, який споживала на той час  понад мільйон автомобілів щорічно, але не виробляла власних , що зіграло позитивно на попиті і на машини з радянського союзу. (У американських виробників тут були  є заводи з виробництва деталей і складання, але вони не виготовляли повноцінно автомобілі.  Як і в Сполучених Штатах Канада також мала суворий клімат, до якого жигулі частково були уже пристосовані через клімат на власній батьківщині.

Прибуття Lada  викликало шквал серед її конкурентів, головним чином через її дуже низьку ціну. Вартість (3645 канадських доларів) майже на 1000 доларів нижча, ніж у Honda, канадського топ‐продаваного іноземного автомобіля, продажі якого сильно постраждали від зростання вартості ієни порівняно з падінням канадського долара. Lada продавалася лише на 10 доларів дорожче, ніж набагато менший Morris Mini, навіть якщо 15-відсоткове канадське мито нараховується на всі іномарки, крім британських і американських.

Незалежні експерти та представники Lada Cars з Канади (місцевого імпортера) заявляли , що низька ціна можлива через низку факторів. До них відноситься безперервне виробництво Радянським Союзом високостандартизованої моделі без щорічних змін, а також очевидна готовність відмовитися від великих прибутків в обмін на необхідні долари та більшу частку ринку.

П’ятирічний контракт на автомобілі та запчастини на суму 100 мільйонів доларів США, який вважався найбільшим радянським північноамериканським контрактом на промислові товари, передбачав імпорт щонайменше 30 000 лад. 

   

Транспортні засоби доставлялися  морем з Ленінграда до Монреаля та вантажівками до Торонто, де механіки видаляли транспортний віск, встановлювали  каталітичний нейтралізатор і замінювали шини на шини відповідно до канадських вимог.

 На даний час автомобілі Лада присутні у Канаді як класичні авто і деякі колекціонери просять за нього десятки тисяч доларів , хоча є автомобілі на місцевих автозвалищах.

Схожі записи