Пропотип Мерседес. Вибори місяця. Подорож до головного Мерседес музею. Та інше...

Всім Шановним привіт! Як казав раніше - щиро дякую всім хто нас обрав в номінації "Авто тижня". Це вже не першій раз, але все одно приємно. Тим більш що треба рухатись далі, та нарешті обрати номінацію "Авто місяця". Про "Авто року" розмова не їде, бо два роки подряд Челенджерам обирати перше місце на Драйвер. топ. не гарно, щось таке)) Але "Авто місяця" дуже бажаємо, після декількох невдалих спроб раніше.))) 

Що в нас відбулося в останній час. Надійний американский "Detroit Iron", хоча й вироблений в Канаді, працює без зауважень. Остання перевірка під час заміни колес зауважень не виявила. Я обробив знизу все що може пошкоджити німецька сіль. Тому задоволений. 

Зараз більше місяця працюю на роботі. Робота пов'язана з обслуговуванням зимової техніки та LKW. На роботу виходжу в 7.30, але до неї треба їхати 20+ км, та до 17.00, вночі вже їду на роботу, а назад повертаюсь вже ніч. З урахуванням того що дружина їздить на курси мови, а потім до своєї роботи, а я тим часом до своєї - кожен пересувається на своєму авто. Тому на жаль, зробити з Челенджера лише літню автівку, поки що не виходить. Але я до чого: оскільки я почав на роботі втрачати реальність та забувати як виглядають інші люди крім моїх коллег, було прийняте рішення поїхати кудись. Дуже хтів до Берліну, але там субота та неділя були з дощем. Тому почав роздивлятися інші варианти. Знайомі підказали про два музеї: один музей Мерседес в Штутгарті, а другий БМВ в Мюнхені. Знов подивився на погоду, та вирішили їхати туди, де тепліше.))) В нас середня температура -2 - +5, а Штутгарт +15, да без опадів. Тому обрали його. З вечора помили авто, я придбав очисник топливної системи, бо дуже давно не використовував, 

Заправив повний бак. Та повернувся до дому в очикуванні наступного дня. А ту така несподіванка. А саме - біля мого дому є тематичний ресторан з авто уклоном. Господар молодий парняга, дуже позитивний. Саме цікаве що це його ресторанчик працює лише декілька разів на рік. Саме так - на рік. Я так розумію що його арендують на якісь свята. Але дуже душевне місце, як то кажуть "атмосферне". В них жива рок-музика. Люди грають та співають на відкритому майданчику, біля ресторану. Але в цей раз господар виставив на відкритому майданчику замість столиків - три автівки. Ммм .... Я ніколи не вважав що Трабант, цей мотоцикл з платиковим кузовом - може бути гоночним авто. 

Першій, молодого господаря ресторану.

Другий його батька.

Третій виставили вночі, а на ранок його вже не було. Але на розуміння - в Німеччині офиційно зареєструвати такі зміни в авто, майже не можливо. Але як можна бачити - номери встановлені. На одному авто літні, на другому річні. На питання про то які стоять двигуни - господар намекнув, що на рідних можна лише до смітника не тороплячись доїхати)))

Зранку зібралися та вирушили в подорож. 

Це ми зранку готові до пригод.

Подорож згідно Вейз мала бути до Штутгарту приблизно 250 км. Як він обирає шлях - невідомо нікому, тому що назад він вирішив щоб ми їхали більше 300 км. Дорога була більш меньш норм. На одному участку був ремонт, тому довелося зробити крюк біля 30 км з мінімальною швидкістю. Приїхали до музею та чесно кажучи про все забули. 

Я вже забув про Одеські трафіки на дорозі, тому Штутгарт нагадав що це таке.))) Заїхали на платну парковку музею. Ледве знайшли вільне місце, всеж таке субота. Але на розуміння всі місця для інвалідів та сімей з діточками були майже порожні. До чого це - напишу наприкінці.

Придбали квітки в музей по 16 евро. В відгукав читав що можна пійти до адміністратора, сказати що українці та пройти безкоштовно. Я прошу вибачення, але це не для мене. Тим більш я сам працюю, заробляю гроші та не збираюсь принижуватись за такі нюанси. Після купівлі квітків нам видали навушники та аудіогіди. Це був першій музей , в який ми потрапили з такою послугою. Огляд починається з 7 поверху, куди групу єкскурсантів доставляє ліфт космічного виду з дизайном 50 років минулого століття. тут починається історія створення автомобільних виробів Мерседес, починаючи з білої лошаді. (ЇЇ не фотографував, бо вважаю що як вона виглядає всі й так розуміють))) Далі зал де розміщені самі перші авто Даймлера.

Далі розвиток Мерседеса

перша вантажівка

Вони виробляли навіть двигуни для повітряних виробів

Двигун до експеріментального літака 

та фото самого літака

та навіть для морських 

Далі початок 20-сторіччя

На наступному повесі 30 рокі

Окремо вантажні та спеціальні авто. Наприклад цей автобус був придбаний Австрією для пошти, але після аннексії його використовували за іншим призначенням. Але що мені сподобалося - що після війни він залишився в Австрії , був перероблений, відремонтований та взагалі відпрацював більше 40 років . Після чого якийсь час стояв (не розграблений!!),

 а далі викуплений музеєм Мерседес для реставрації та експозиції. Зверніть увагу на ту "морду")))

Там ще був такий "носатий" представник, але вантажний

Окремо (чомусь) стояли інші авто 30-х років

Та інші.

Наприклад цей автобус. Шассі Мерседес поставляли в Англію, а там будували кузов

Далі автобуси Німеччини. Панорамне скло, відкидний дах. На розуміння в СССР щось подібне з'явилося лише в 60-х роках. Я про скло))) Дах відкидний в СССР не з'явився ніколи ))

Автобус , який музей викупив в Аргентині після 40+ років єксплуатації

Далі пішли авто 50-60 років. 

Опробування нової на той час системи ABS 

Далі зал з авто відомих людей

Далі спецавто різних років

Особистий євакавто для гонок Мерседес

Стенд з різноманітними фарами авто. Фари старих авто як великі каструлі)

З залу Янг таймер лише одне авто для мене привернуло увагу 

А далі....

Потім гоночна серія

Два гоночних авто трохи розібрані

Я так рахую що в Формулу 1 не зміг бі взагалі влізти))

Далі концеп-кари. Деякі ще 90-х років, але поки не подивився на інформаційні таблички, не зрозумів би. 

На виході з музею вирішив зайти в шоурум. Тут побачив якійсь космічний корабель. 

Ну й на останок. Про те, що писав спочатку. Виходячи на парковку бачу що на місці для інвалідів стоїть новенький Мерседес з київськими "модними" номерами та карткою "інваліда" під склом.

На розуміння - німці якщо не інваліди або без малих діточок ніколи не поставлять авто на такі місця. А по друге - я розумію німців, які дивлячись на такі авто, на яких начебто їздять українські "інваліди", не бажають підтримувати нашу державу, в якій "інваліди" гарно себе почувають, якщо можуть купляти щось подібне....

Всім нам миру та добра!

Пробіг 179997 км.