Авто купувалось у стані «як є» — інших варіантів не було. Як то кажуть, бачили очі, що купували.
Однією з перших проблем, яка мені не сподобалась і буквально «муляла очі», була коса котушок запалення. Вона вже була перероблена під TFSI-катушки, але зроблена неякісно. Найперше, що лякало, — це те, що дроти в ній задубіли, а в багатьох місцях потріскались. У деяких ділянках жили вже були повністю оголені — лише питання часу, коли щось поламається або закоротить.

Окрім самих дротів, проблемою були й роз’єми. У заводському виконанні модуль запалення під’єднується чотирма роз’ємами: двома трипіновими та двома чотирипіновими. У переробленій косі трипінові залишили без змін — просто докрутили нові дроти. А от із чотирипіновими було складніше: вони дуже рідкісні, і знайти їх можна лише під замовлення. Тому той, хто робив цю косу, не став морочитися — просто обтиснув клеми на дротах і вставив їх у контакти без корпусів і без ізоляції. Усе це виглядало ненадійно, могло випадати, окислюватись і втрачати контакт.
Ізолента, якою все це було замотано, вже втратила свої властивості — осипалась, навіть попри те, що була на тканинній основі. Тож я вирішив переробити всю косу власноруч — так, щоб зробити один раз і більше не повертатись до цього вузла.
Корпуси роз’ємів до котушок у мене були, тож докуповувати їх не довелось. Натомість придбав нові контакти — якісні, доступні на сайті Würth. Їх використовую не лише для цієї коси, а й для аудіо-проводки — працюють бездоганно.
Для захисту дротів від виходу з роз’єму потрібні гумові наконечники, але знайти їх швидко не вдалося, тому використав термоусадку відповідного діаметра.
Дроти вирішив поставити не стандартні, а силіконові багатожильні, стійкі до високих температур і хімічних речовин. Вони дуже м’які, гнучкі, мають низький опір і добре переносять вібрації. Ті, хто працює з БпЛА, добре їх знають — я часто застосовую такі й в автомобільних проєктах.
Січення вибирав із того, що мав у запасі:
силові (плюс і мінус) — розраховані на тривалий струм до 30 А,
сигнальні — приблизно 10 А, тонших під рукою не було, а купувати окремо не бачив сенсу.
Ізоляцію коси робив так пучок дротів спочатку у термоусадку, потім додатково обмотував лавсановою ізолентою. Так вийшло трохи жорстко, зате надійно.
Технологія з’єднання дротів
Колись давно я натрапив на статтю про типи з’єднань у автомобілях. Переказувати не буду, але її висновки були чіткими: в автомобільній проводці потрібно використовувати обтискання гільзами, а не скрутки чи пайку. Причин цьому кілька — надійність контакту, стійкість до вібрацій та збереження гнучкості дроту.
Тому саме так я й зробив у цій косі. Усі з’єднання між собою спочатку переплітав окремі жили між собою, потім обтиснув гільзами, а поверх наніс один шар термоусадки. Після цього додатково заізолював з’єднання лавсановою ізолентою, адже термоусадка з часом може пересихати та тріскатись.
Під час роботи намагався не концентрувати всі з’єднання в одному місці. Якщо, наприклад, у певній ділянці сходяться плюс, мінус і сигнальний мінус — я спеціально робив різницю в довжині дротів приблизно в сантиметр. Це дозволяє уникнути зайвого потовщення, щоб зєднання не тиснули одне на одне й не створювали жорстких ділянок у жгуті.
З боку автомобіля чотирипінові роз’єми знайти не вдалося, тому їх довелося зняти.
Другий контакт на обох роз’ємах — це «мінус» до ЕБУ двигуна (коричнево-білий дріт другий на обох 4 контактних розємах). Я використав лише один із них, під’єднавши до нього сигнальні «мінуси» з катушок.
Важливо: на катушках є два мінуси — на 2-му та 4-му контактах. Це не випадково. Катушка має два контури — первинний і вторинний.
Первинний контур керується від ЕБУ, він ізольований від вторинного.
Вторинний контур генерує високу напругу для свічки запалення, тому «мінус» з 4-го контакту має бути надійно з’єднаний із корпусом двигуна або ГБЦ найкоротшим шляхом.
Таким чином:
«Мінуси» з 2-го контакту об’єднуються в один і підключаються до 2-го контакту будь-якого з чотирипінових роз’ємів.
«Мінуси» з 4-го контакту об’єднуються окремо й прикручуються болтом до ГБЦ.
Плюс із катушок (1-й контакт) під’єднується через трипінові роз’єми. У кожному з них приходить по три зелено-чорні дроти. Я розібрав роз’єми, використав їх для сигнальних дротів, а старі жили зачистив, з’єднав і підключив до живлення катушок.
У майбутньому планую прокласти окремий силовий кабель безпосередньо від блоку запобіжників — для більш стабільного живлення.
Сигнальні дроти (3-й контакт катушок) під’єднав через латунні клеми, попередньо встановивши гумові демпфери. Самі класи стандартні є в будь якому авто магазині і підходять для 3 пінових роз'ємів
Розпіновку зробив індивідуальну, але за принципом заводської схеми. Схему робочу прикріплюю нижче.
Чотирипінові роз’єми зняв і замінив трипіновими — тепер замість чотирьох оригінальних роз’ємів використовую лише три.
Мінус до ЕБУ можна було б теж підключити через трипіновий, але я вирішив винести живлення на окремий XT60-конектор.
Причини дві:
Менша ймовірність переплутати роз’єми.
Звичка — живлення я завжди під’єдную окремим конектором.

Бюджет цього проєкту не підраховував, бо купував усе частинами.
Результатом задоволений — коса працює стабільно, я впевнений у її надійності. Чи стало краще — не скажу, але точно не гірше.
Тепер я спокійний, що там нічого не закоротить чи відвалиться десь на трасі посеред ночі. Подивлюсь, як вона поводитиметься у довгостроковій перспективі.