Всім привіт! Нарешті можу розповісти фінал серіалу «Рипіння, якого не мало бути».
Після заміни амортизаторів і нижніх важелів я вже сподівався на тишу, але ні — цей звук жив і процвітав. Вирішив не гадати, а звернутися до «всім відомого» вібростенду, щоб поставити крапку. Записався, приїхав, авто підняли, потрусили, і, як у доброму серіалі, оголосили вердикт: «Під заміну опорні підшипники!»
Думаю — добре, але на всяк випадок зателефоную Артему з СТО “Квін Авто”, бо він хлопець з досвідом. Дзвоню, питаю, і чую у відповідь легендарну фразу:
«Такого не може бути, бо у твоєму авто немає опорних підшипників! Там просто опорна подушка!»
Оце поворот! Радість — у переносному значенні, звісно 😅
Записуюся до Артема, щоб знайти справжню причину, не граючись у «заміни все підряд».
Через два дні я вже стою під воротами СТО, як дитина під ялинкою. Перевірили все — і ось воно: порваний сайлентблок верхнього правого важеля. Саме він — джерело того нестерпного рипіння! А бонусом ще й порваний пильник шарової опори.
Замовив деталі, чекав 5 днів, встановили — і нарешті тест-драйв. Виїжджаю… і тиша. Повна, солодка, довгоочікувана тиша. Моїй радості не було меж!
Але це ще не кінець. При купівлі авто світилося повідомлення про помилку EVAP клапана. Довго ігнорував, бо, окрім «джекічана» (Check Engine) на панелі, ніяких симптомів не було. Проте коли набридло щодня стирати цю помилку через сканер, терпіння скінчилося. Замовив новий клапан, поставив — і, о диво, вже 300 км без помилки!
Мораль історії проста:
👉 Не завжди вібростенд — істина в останній інстанції.
👉 Довіряйте перевіреним майстрам.
👉 І головне — не дайте рипінню зіпсувати вам настрій 😄