Отак покатався я місяці два, і Омега попросила ремонту. Жорстко і з напором. Вимагала, я б сказав.
Почалися морози, і я став помічати, що пар з труби нікуди не дівається, це не ок. Більш того, масло почало йти швидше - доходило навіть до літра на 1000 км, що забагато для М57. Не збираючись змиритися з поразкою, вирішив для початку розібратися самостійно в тому як влаштований БМВшний дизель і що відбувається у впуску. Заїхавши на яму, я побачив оце:
Спочатку ці факти мене не злякали (а заїхав я на яму ще й через те, що стала вилізати помилка по низькому рівню масла), але погляд на випуск з турбіни змусив змінити свою думку:
Надивившись на цей момент, вирішив глянути в пайп після інтеркулера. А там, як то кажуть, GGWP
Вирішив зняти накладку двигуна і пайп з колектора. А там - гг не краще
Спробував запустити двигун - заводиться, але холостий нерівний (без впуску - це ок)
закрив рукою інтеркулер - мене закидало маслом.
Стало дуже сумно. Думав що це турбіна, планував вже купляти нову. Вишенькою на торті стала калюжа масла на клапанній кришці, яка на кожному повороті виливалась, летіла на впускний колектор, горіла і тягнула запахом в салон. Кожні дні 3 я діставав 50 кубів масла з клапанної кришки, а літрушки масла на доливку стали маст-хевом. Омєга встала на півмісяця на стоянку і просто чекала ремонту
Пробіг 284000 км.