Soundscapes. Vol. 2: Акустика

Привіт всім. Отже, з сигналом розібрався, можна переходити до акустики.

Були в мене в цій машині в фронті мідбас і твітер. Проте, відверто кажучи, з точки зору SQ, це неправильна двушка. Частотна характеристика може виглядати рівною, але сцена з нюансами. Високий зріз мідбасу призводить до звуження його направленості, через що локалізація нестабільна. В ідеалі мідбас не повинен грати вище ~250 Гц, бо частоти далі цієї планки мають відчутну прив'язку до місця відтворення. Враховуючи мідбас в ногах знизу і акустичний зріз в 2800 Гц в тій системі, суть думаю ясно. Мідбасу і знизу краще б допомагати ще однією смугою, але це зовсім інша розмова. Завдання змусити акустику  грати музику без розуміння звідки вона лунає в машині дещо складніше ніж в домашньому аудіо, але тим не менш це реально в салонах багатьох авто. 

Правильне рішення для двушки - широкосмугові динаміки, але адаптувати їх в E46 без значних переробок салону практично неможливо. Оскільки я принципово дотримуюся ідеї встановлення компонентів у штатні місця, це не варіант. Я дозволив собі думку встановити сітки виробника, але без того щоб щось випирало.

Друга претензія була до ВЧ: вони були недостатньо детальними і чистими, як я хотів би. Все таки Tempo Ultra 602 - це акустика базового рівня (ще нижче я не став би падати), з досить хорошим мідбасом і хорошою загальною віддачею, але без вершків. Вони звучать краще будь якої штатки уж точно, але хотілось кращого. До речі, забавний факт: люди яким я довіряю, кажуть що попередні твітери в старих Tempo звучали краще цих нових. Не один я знайшов їх слабкою ланкою.

Третя претензія: звісно, саб. Helix Blue не верх мрій. Це не той атмосферний саб, що я хотів і описував як бажане того літа… Так, мені не треба кричущий бас, я не буду систему навколо НЧ, шукаю більше балансу. Але саб має бути, і має бути виразним. І цей Helix цього не міг, він просто був і якось грав.

Четверта претензія – результат всього вище описаного разом з інсталяцією акустики, що стала найбільшим обмеженням і завжди ним залишиться, у вигляді звуку. Мені було приємно слухати налаштовану по фазам машину, не люблю аудіофільські закиди, мол «не вистачило відчуття сцени, динаміки», «акустика недостатньо атмосферна» і ляля тополя, це все суб’єктивний брєд і слухати його не варто, але просто звук був не в достатню міру якісним загалом, от і все. До того ж він недостатньо чесний, якщо порівняти з тим, з чим я порівнював. Всі комплектуючі були просто проходящими, ознайомчими, і цим все сказано - хоч налаштування і витягнуло систему на три голови вище, ніж вона була спершу.

На жаль, думка переміряти й акустику на параметри ТС появилась занадто пізно, коли вона вже була встановлена, так що тут буде без цього. То дуже цікавий процес, як я люблю, але ладно.

Підемо майже по черзі. Єдиним виходом отримати рівнішу локалізацію стало додавання середньочастотного динаміка…

СЧ Morel CDM 700.

Є два типи СЧ - дифузорні і купольні. Ці останні і SQшники їх не люблять. Проте всі їх нюанси я чудово розумію і приймаю. Це рішення абсолютно компромісне, в будь якому іншому випадку я б не став і думати про це і комусь радити, але при встановленні по штатним місцях треба викручуватись. Для цього салону це стало єдиним правильним варіантом. Хто не розуміє головний нюанс, прогляньте частотну характеристику знизу в списку – зазвичай нижній ліміт там в 200 Гц+-. Таким чином я отримую не абсолютний результат по локалізації, а щось на грані "майже". 

Заявлені характеристики:

• Імпеданс: 8 Ом
• Чутливість: 90 дБ
• Частотна характеристика: 600-6000 Гц
• Fs: 480 Гц
• Катушка: діаметр 54 мм (2.125"), алюмінієвий корпус та намотка, неодимові магніти
• Купол: шовк
• Розміри: зовнішній діаметр 88 мм, посадкова глибина 21 мм, вага 253 г

Вся справа в особливостях інсталяції. BMW E46 в цьому плані не дуже: СЧ находяться в дверях знизу, на рівні колін, об'єму там нема під серединки, а навіть якби й був - це не мало б значення, бо надважлива в даному розміщенні річ - діаграма звукового випромінювання.

Усі дифузорні СЧ грають вузько, і в розташуванні в центрі карти це ще більше псує ту саму сцену, заради якої всі упарюються по SQ, і серйозно впливає на ФЧХ. Щоб покращити ситуацію, їх потрібно або спрямувати прямо на себе, бажано подалі поставивши, або використовувати відбивання звуку, скажімо, від лобового скла - і то, це відбивання має бути як можна на меншій висоті звукової хвилі, щоб уникнути фазових здвигів. Фазові проблеми у дифузорних СЧ починаються вже при відхиленні на 15°: звук не тільки швидше затухає, але й виникають хаотичні піки та провали в АЧХ на верхах. В умовах дверей Е46 все було б дуже компромісно - з гіршої сторони, ніж є зараз. Амплітуда тих піків досягає ~10 дБ+ в кожну сторону - що небажано і я бачив не раз графіки АЧХ з такою рваною віддачею на середині через такі от промашки в інсталі. Ніяке налаштування там не допомогає, лише змінювати локацію динаміків. Таке може бути й у випадку неправильної інсталяції в панелі чи на стійках, далеко не всі роблять це правильно. На низьких частотах такі проблеми менш виражені через омнінаправленість басу, однак у випадку неправильно спроЕктованого об’єму вони теж можуть проявлятися. Альтернативний варіант - обрізати СЧ значно раніше, щоб уникнути цих фазових спотворень і вибрати модель з відносно широкою дисперсією. Ну і додатково низькограючий твітер. Якщо посадкове місце в дверях високо, умовно F30, різні Мерседеси, тощо, то там класична схема ще цілком працює і можна сміливо використовувати класичні СЧ з нормальним налаштуванням потім.

Купольні СЧ теж затухають із кутом, але це затухання має лінійний характер, без створення проблем із фазою. Немає взаємокенселів звукових хвиль, які виникають при відхиленні у дифузорних - саме тому вони ідеально підходять під мій конфіг.

Ну і також мають малу посадкову глибину, тому ідеально стають у дверні карти без потреби в об'ємі через закритий дизайн.  І цей об'єм - важливий нюанс, бо при ігноруванні отримаєте на дифузорних СЧ:

• спотворення на нижніх частотах,
• небажану взаємодію між прямою та зворотною звуковою хвилею, і, зрештою:
• спотворену ФЧХ, через що фазові графіки акустики буде важче звести, або ж взагалі не вийде без нюансів.

Купольним динамікам теж можна дати підпору, будуть грати чистіше знизу. Обійти всі фазові проблеми мідбасів у нижній середині таким чином не вдасться, але біс з ним – головне тут нових не додати.

Отже, чому саме Morel?

По-перше, хотілося мати всю акустику одного виробника для гармонійного звучання і якоїсь послідовності, а в ідеалі - ще й однієї лінійки, що я й зробив. З іншого боку, у мене 3 підсилювачі різних брендів, але там ситуація простіше, підсилювачі другорядна річ і ті конкретні на звук впливають дуже слабо. Можна взяти з кожного найкраще, але мене цілком влаштовує продукція даного бренду, тому вирішив не замінювати його на щось інше. Є ще декілька лінійок акустики від інших виробників, що я хотів би собі в теорії, але у нас воно не продається. По друге, інсталяція. Вона безпроблемна. А ще їхні грилі кріпляться до динаміків, приховуючи саморізи. Все таки заводський інтер’єр треба поважати і видимим саморізам там не місце. По третє, я розумів зразу який у них характер звуку і воно мені підходить.

До речі, щодо Morel і брендів, де їх музика стоїть по штату… А такі машини є, хоч і дуже нішеві і ви могли про них і не знати. Це спорткари та суперкари компаній Pagani, Czinger, Mazzanti, Tushek, а також дерев’яні човни Stancraft. Зацініть їх роботу і виконання на прикладі Czinger:

Як показали практичні тести, з HPF на 500 Гц 4 порядком вони грають чисто і правильно. Нижче заявки, що радує, думаю тестування виробником проводилось з іншою характеристикою зрізу.

Плюси:

• Висока чутливість.
• Мала посадкова глибина.
• Широка діаграма випромінювання.
• Ідеально підходять для дверей E46.
• Не потребують закритого акустичного об’єму.
• Велика звукова катушка.
• Ідеальна частотна характеристика при різних кутах повороту до себе.

Мінуси:

• Частотна характеристика не охоплює весь діапазон середніх частот.
• Широка діаграма випромінювання ускладнює фокусування без нормального налаштування, що ускладнює інтеграцію з іншими динаміками.
• На ЕММА їх не дуже оцінять (чи це плюс??).
• Всі купольні СЧ мають трохи більше спотворень через натяг мембрани.

Рухаємось далі.

Сабвуфер JL Audio 12W3v3-2.

Тут я хочу детальніше зупинитись. Бо уж занадто параметрів цікавих, що будуть стосуватись вибору всієї низькочастотної акустики впринципі.

Той Helix, про який я згадував на початку, до еквалізації звучав грубо й неотесано. Після неї - більш-менш. Я шукав шустрий низькограючий саб, адекватний за аутпутом та ціною. Автоматично відпали всі SPL-сабвуфери, так само як і трушні SQ головки. Вибір сабів у нас поганий так то.

Тож я купив Morel Ultimo Titanium SC 102. А згодом передумав - і взяв натомість 12 дюймовий JL. Morel пішов в продаж (нікому не треба до речі? Новий запакований).

Найважливіший фактор: я нарив об’єм під 12”. Десятка там була б неумістна. По моїй дуже стійкій думці, якщо є можливість, треба ставити як можна більші саби. Якщо є можливіть 15”, треба ставити. Якщо 18” - ще краще. Якщо 2х18” - звісно ж. Бачив відео людини, що поставила 24” - прекрасно взагалі. Я скептично ставлюсь до розповідей, що менші саби швидше грають і краще сходяться з мідами, а все інше мовляв не то. Коли йде мова про нормальний підбір SQ саба з адекватним ходом, відповідною магнітною системою та підвісом, та є розуміння як він буде працювати в конкретній інсталяції (особливо якщо її доповнити переднім сабом), а потім шліфанути ще й правильним налаштуванням фази і АЧХ, міфічна швидкість втрачає значення ІМХО. А от що є в більших сабах, це запас по віддачі і краща передача нижчих частот. Це машина, тут такі уж склались вимоги. Гучний звук – останнє що мене цікавить, а от відсутність завалів частотної характеристики – дуже. Можна було купити 13” версію, але там я вперся в недостачу пари літрів і посадкову глибину в майже 20 сантиметрів. В стелсі в крилі, як в моєму випадку, це неможливо.  

Заявлені характеристики:

• Типорозмір: 12”.
• Номінальний імпеданс: 2 Ом.
• Re: 1.66 Ом.
• Чутливість: 87.15 dB 1W/1m.
• Дифузор: поліпропілен з мінеральним наповнювачем.
• Вага: 6.6 кг.
• Звукова катушка: виробник не вказує, але по ідеї 2”, алюмінієвий каркас та мідний провід. Магніт ферит.
• X Max: 13 мм.
• Sd: 0.05 m2
• CMS: 207 µm/N*
• QMS: 7.6; QES: 0.534; QTS: 0.5.
• Маса рухомої частини: 156 г*.
• BL: 9,35*.
• Частота основного резонансу (Fs): 28 Hz.
• VAS: 79.5 л.
• Потужність: 500W RMS.

.Деякі значення виробник не надає, але я їх прорахував математично, і помітив зірочкою.

Тут проста корзина. Мінімалістичний зовнішній вигляд. Ніякого композитного дифузору, величезної катушки, титану в корпусі і тд тп  - проти Morel він виглядає так собі певно. v3 випускається уже років 15, не то що лінійка W3 загалом – їй більше чим мені років. АЛЕ. Це все не має жодного значення, бо при виборі всі параметри зійшлись уж занадто добре, під те що я хотів. Цей саб абсолютно всеядний і підходить під будь яку музику, і запас дурі тут з великим запасом, хоч це й не W6/W7, не знаю кому вони потрібні.  JL – один з тих виробників, що не грається в брудний маркетинг, дуже консервативно приймає ті чи інші технічні рішення (звідси й лінійки що живуть майже по 20 років), і ніколи не бреше в параметрах, без маніпуляцій правдою задля власної вигоди. Ні разу в аналізі їх продукції я не бачив якихось спірних речей. Які я бачив дуууже багато де, в тому числі в Morel.

Щодо потужності акустики: це маркетинг і вона вам непотрібна. Діло не в тому, що багато виробників не виміряють її згідно стандартів, бо теоретичне вирахування робиться за пару секунд на основі характеристик магнітної системи, а також екскурсії, резонансу та чутливості динаміку, просто важливий сам факт, що саб 500 Вт RMS не гучніше, чим той що 400. Це так не працює як думають маси, всі параметри дуже жорстко зв’язані, однак продавцям дуже зручно відділити один від іншого такою от магічною циферкою, яка охватує все і що дуже зрозуміла пересічному лентюху-покупцю - як би не так. Хоча загалом вона добре показує здатність до перенавантажень і в цьому контексті, як на мене, варто її розглядати. Але це перевантаження мотору, а от дифузор і його обмеження то вже інша річ, це все варто дуже обережно прораховувати, щоб потім на ОЛХ не писати чергове оголошення «Продаю саб, був в ремонті катушки, все покращили та усилили, звук бомба».

Що більш важливо в даному випадку - це чутливість і параметри магнітної системи.

87 дБ при 1w/1m достатні для будь яких моїх задач. Хороший динамік = чутливий динамік. Він потребувати менше потужності для тієї ж гучності чим інший, і це прекрасно. Чим більший саб, тим зазвичай більша й чутливість. Але її можна переплюнути й декількома меншими динамічними головками. Діє тут просте правило: кожна наступна буде зменшувати приріст чутливості попередньої в два рази. І буст глибоких частот буде не такий великий.

Другий самий головний параметр для мене: X Max. Хід рухомої частини в одну сторону, грубо кажучи. Тут це 13 мм. Чим більше короб, тим менше потужності до досягнення X Max треба. Але в міру звісно. Умовний пік імпедансу типової головки між 20 і 40 л об’єму здвигається на 10-13 дБ в меншу сторону, якщо говорити математично.

Велике його значення (50+), з іншого боку, хоч і сприяє високому звуковому тиску, але зазвичай веде до втрати точності звуку, адже великий хід дифузора ускладнює чіткість відтворення басу. У парі з важкими рухомими частинами це призводить до звуку з високим тиском, але недостатньо чітким у деталях, і навіть якщо фаза зведена правильно, саб із мідбасами будуть грати дещо порізно.

Замале значення - бас буде дуже точний, але глибоких частот можливо не вийде досягнути повноцінно, по крайній мірі на високій чутливості. Якщо залити RMS в такий саб в повноцінному коробі, то кінець динаміку майже зразу. Це проблема Ti SC102, до речі, я його купив ще коли налаштовував ту свою першу систему і не все розумів, що варто було. Він має круту по термічній витривалості катушку, але обмеження по ходу в реальній інсталяції досягається дуже швидко, тому треба акуратно із гейном і потужністю - перевищити ліміт в 25 л коробі в 200 Вт потужності з підсилювача уже було б недопустимо. Багато хто забиває болт на це і убиває саби. А просто треба було не покидати межі X Max - навіть в рамках нього там багато дурі, але люди часто хочуть ще і ще і ще. Я маю трохи вищий рівень басу по налаштуванням АЧХ чим зазвичай треба, через потребу в запасі для деяких композицій – що підкручується пультом URC.3, тому це була ще одна з причин заміни того Morel - щоб завжди був комфортний рівень на виході для будь яких можливих ситуацій.

Тож моя схема була така: знайти саб, що має досить невисокий X Max, але при цьому, щоб не було обмеження в нього при високому навантаженні. Пройти по самому лезу ножа і не порізатись. В моєму коробі виходить, що 13 мм будуть досягнуті після 400 Вт чистої постійної потужності. Це власне неможливо в цій системі, при такій чутливості саба. Рівень басу буде значно вище чим вся інша акустика, більше 110 дБ навіть при 300 Вт, а після еквалізації сильно впаде споживання – тим більше я знаю на яких частотах він хоче випригувати з штанів, правда тут не треба за цим слідкувати. Це реальність всіх SQ систем, де рівні дуже чітко вивірені і система органічно зведена, навіть коли як в мене між 20-200 Гц різниця в 20 дБ. Тим більше, що JL на такій високій потужності уже доходить до можливостей магнітної системи – виробник не рекомендує вкидувати в саб більше 300 Вт. З 12w3v3 вони зробили чітко – X Max настільки низький, наскільки це потрібно. Зробили б нижче – був би ризик пошкодити рухому частину. Зробили б вище – не було б сенсу, швидкість басу трохи постраждала б. В 10w3v3 X-max 14 мм, теж заради цього ж таки балансу - враховуючи його інші параметри.

От таким чином завдяки двом параметрам, цьому сабу вистачає і пари сотень Вт в правильному коробі, шоб перекричати низькочутливіші SPL саби, яким влітає більше 1 кВт, що я моделював в WinISD. Просто є певна гонка за цифрою RMS в суспільстві, а варто було б дивитись на інші речі.

Збільшення гучності на 3 дб (прийнятий стандарт відчутного приросту) = збільшення потужності в 2 рази. Збільшення гучності в 2 рази (суб’єктивно - 10 дБ) = збільшення потужності, що треба влити в акустику в 10 раз.

Щодо інших речей, що мене цікавили при виборі, то вже більше йде до характеру подачі і роботі саба в інсталяції.

Завжди звертаю увагу на масу рухомої частини, яка складає тут 156 грам, згідно прорахунків інших параметрів, що загалом адекватно для 12”. Це впливає на здатність мотора управляти рухомою частиною. І на всі параметри добротності, про яку ви уже читали в пості Олега (людей що не слідкували за системою Х3 думаю на даному етапі цього матеріалу уже давно нема).

Є такий цікавий саб, як от Helix IQ W10-DVC2 (і його 8" та 12" брати), де є можливість зміни mms від 158 до 317 г, і дуже показова його інструкція в цьому плані. Збільшення рухомої маси зменшує резонансну частоту (на яку варто завжди дивитись в рамках конкретного коробу) і збільшує добротність, через що оптимальний звук з відповідною резонансною частотою потребуватиме більше об’єму. Тут фізику не обманеш.

Залізний закон Джозефа Гофмана: не можна одночасно досягти маленького розміру корпусу, глибокого басу і високої чутливості - завжди доведеться пожертвувати чимось одним. І які б не були круті, дорогі та технологічно складні саби, не вийде ніколи це правило обійти.  

Щодо добротності, то при всіх інших рівних в авто, щоб отримати ідеальне число 0.707 тут не вистачить й половини багажнику (що йде в противагу 10w3v3 де заявлений літраж 18 л майже сходиться з цим числом). Грати добре цей саб буде від 30 до 40 літрів, це його оптимальний літраж, на нього й варто опиратись. Щодо VAS (об’єм витісняємого повітря): в подібних сабах він зазвичай дуже високий, через що росте потреба в більшому коробі. Але то більше для розуміння наскільки в сабі м’яка чи жорстка підвісна система відносно повітря (звідси й в динамічних головках під SPL те число 10-15 літрів, бо жорсткий бас їм і потрібен – а наша дорога інша трохи) і варто все таки дивитись на це в тандемі з Sd, Fs, Qts та X Max. До того ж йде й CMS – пружність підвісної системи. Що показує наскільки саб рухомий та контролюємий мотором, піддатливість підвісу коротше. Тут чисто 200, і це вище середньостатичних значень для таких сабів. Якщо побачите тут число на рівні 50-100, матимете жорсткий бас, але на противагу воно дасть велику звукову давку. В тру SQ це число буде йти до 300-350 (як в тому ж Morel).

Щодо Fs (частота основного резонансу), то це число завжди мене мало цікавило – значно важливіше Fc (ну чи Fb якщо мова про фазоінверторний корпус), тобто частоту резонансу в коробі. Багато сабів не можуть досягти низьких значень навіть у великих корпусах і якщо натрапили на таке – та динамічна головка підійде більше для Free Air чи Infinite Baffle (звісно якщо там високий X Max, щоб витримати великий хід коли воно 10-12 Гц буде грати).

Катушка тут до речі не сама наворочена - класична, без ніяких новшеств. Але з адекватним охолодженням. Судячи з відгуків, а їм уже багато років, воно дуже живуче, якщо знати міру. BL не самий високий, але це плюс для моєї інтеграції їх з мідбасами, про які згодом. Якби встановлював Morel, було б що ще розповісти, але знизу ще буде.

Ще з цікавого, на всіх актуальних повноцінних сабах JL нема ковпака на дифузорі, там своя особлива конструкція. Більше як на плоских сабах, виглядає забавно в порівнянні, більш якось акуратно. Те що воно дає меншу вагу подвижки, додає надійності при роботі на межі екскурсії та позитивно впливає на характер подачі, і так ясно.

Сітку до речі теж прикупив, SGRU-12 називається це діло.

Тому такі висновки:

Плюси:

• Плотний, структурований і глибокий бас.
• Низька частота основного резонансу.
• Відмінний контроль мотору над дифузором.
• Гармонія всіх параметрів рухомої та магнітної систем.
• Навіть будучи 12”, не потребує неадекватних об’ємів.

Мінуси:

• Лише один варіант підключення через наявність єдиної котушки, а 4 Ом у нас не продаються взагалі – для любителів повісити умовний 2 канальник мостом це не варіант.
• Нема в комплекті сітки.

Мідбаси. Morel Hybrid MW6 MKII.

Заміна мідбасів не стояла комом, але я вирішив уніфікувати систему: або все добре і дорого, або все хріново і дешево. Їх навіть вибирати не приходилось толком, самі напросились автоматично після вибору СЧ.

Характеристики:

• Імпеданс: 4 Ом
• Чутливість: 91 дБ
• Частотна характеристика: 35-3000 Гц
• Fs: 45 Гц
• Катушка: діаметр 54 мм (2.125"), алюмінієвий корпус та намотка, феритовий магніт
• Дифузор: полімерний композит.
• VAS: 21 л, висота магнітного зазору: 4 мм, BL: 4.2, CMS: 1.1 mm/N, QES: 0.56, QTS: 0.44, QMS: 2.08, вага рухомої частини: 11, X-Max: 7 +-3.5 мм.
• Розміри: зовнішній діаметр 165 мм, посадкова глибина 61 мм, вага одного динаміка 714 г

У всьому кращі за попередні. Через корпус значно легші чим Tempo Ultra. І мають меншу посадкову глибину, що в нинішньому інсталі зіграло свою позитивну роль. На Elate Carbon грошей не вистачило.

Не буду вдаватись в особливості вибору мідбасів, бо я вже описав багато зверху про параметри акустики і воно сюди підходить аналогічно (хіба циферки тут відрізняються порядками). Тема вибору мідбасу ну дуже широка насправді, навіть стандартного 6.5. Тому пару деталей скажу.

Ну і так, це чисто про SQ на максималках штатних посадкових місць, нічого більше. Дана модель не потребує ящиків та мегаскладної інсталяції, як вищі лінійки, і підходить для дверей (добротність 0.44 саме то). Тим не менш при таких QTS та VAS, треба враховувати, що двері все одно повинні бути гарно задемпфовані, бо буде біда з резонансами. Жалію, що в свій час не зробив трохи кращу аудіопідготовку дверей, а обмежився просто шумовіброізоляцією. Загалом я не фанат різати мідбас низько, бо двері не здатні так грати без зайвих резонансів, це раз, а два – у мене є стійке переконання, що мідбасовий динамік в дверях це не про низькі частоти, там грає оформлення. Це не про чіткий звук, не про контроль і тд.

Як для 6.5”, хід дифузора досить адекватний, до речі, враховуючи катушку. Саб від Morel тут до речі може й зігрався би краще з Гібридами, бо він має краще розширення вверх, але те я перевіряти уж не буду практично.

Катушка велика, більша чим у мого сабвуфера. Morel любить таку конструкцію, і там по суті мало мінусів, якщо розуміти для чого і під що купувати такий динамік.

Мала висота намотки, провід знаходиться в межах магнітного поля більше чим в класичних динаміках – головні бенефіти. Стосовно алюмінію в проводі і чому Morel його використовують в верхніх лінійках сабів та і в акустиці, то можна подумати, що це здешевлення, але не в даному випадку. Алюміній = буде легше, але з гіршою провідністю, але все змінює розмір і потреба у звуці, якого добивались інженери. Менший mms має великий вплив на звук, динаміку середнього і верхнього басу - і він дуже низький навіть для 6.5. Таким чином вони добились розширення верхньої частини АЧХ, покращили швидкість віддачі та підняли чутливість. Катушка швидше стартує та зупиняється. І при тому в неї можна накачати дурі досить чимало.

Грубо аудіофільськи кажучи, це Gibson Les Paul в парі з Marshall JCM800, бархатний і добротний. В противагу тому, що роблять частіше – що я прирівняв би до симбіозу Ibanez RG та Mesa Boogie Dual Rectifier. Так от, я відволікся знову на свій гітарний брєд… Отже. Проводу знадобилось більше ніж міді, BL трохи падає через густину струму (він тут низький, що нормально для SQ, але загалом рідко зустрічається) - але це свідоме рішення заради мягкості басу, при збереженні його контрольованості через зменшення ваги рухомої частини. При цьому розміри катушки не дають проводу сильно перегріватись, що можливо було б при звичайних умовах, - термова інерція в ділі. В неї низька індуктивність, тобто грає краще на верхах. Ще з цікавих варіантів мідбасів, дуже кидаються в око - GZPK165SQ-C, дуже цікаво виглядають вони для мене і якби не ударився по монобренду, взяв би їх скоріш за все. При потребі в ударному звуці ці Hybrid -  неправильний вибір взагалі, якщо що. Тут більш про плавну подачу.

До речі, забавний факт, що Tempo Ultra китайської збірки, а вся акустика з цього посту ізраїльської. І взагалі немає нічого спільного там окрім назви.

Плюси:

• Висока чутливість.
• Велика звукова катушка.
• Грають досить низько.

Мінуси:

• Поки для свого випадку їх не знайшов. Ціна трохи кусюча, але тут питання в тому чи вони оправдано коштують своїх грошей, чи мені просто шкода на них тратитись. Як і завжди власне. Ще для когось буде мінусом що це непанчевий динамік. 

Твітери. Morel MT 300

Хотілося отримати більш кристальний звук на верхах, ось і рішення. Звісно, можна було спробувати встановити металеві ВЧ для цієї задачі (із доступних варіантів за ціну магнієві певно самі цікаві, бо берилієві на кшталт Focal P60 тільки син тцкшніка осилить купити), але поки ні, вони занадто яскраві, та і до цієї системи не підійдуть, тоді треба інші СЧ і НЧ. Мені здається вони потрібні людям, які вже посадили свій слух з роками – там вони отримують більшу деталізацію - але я ще поки не оглох (Володимире, я знаю, що ти думаєш я буду слухать на 120 дБ це все діло аж до відриву купола в динаміку, але то тільки коли ти мою машину навідуєш ахахаха). Так що МТ300 для мене зійшлись по всьому. Мають достатньо широку дисперсію через мягкий внаслідок просочення купол, хоч направляти бажано все одно по куту чітко, як і будь які інші ВЧ. Про це в частині інсталяції.

Підводячи весь комплект акустики разом, є певний висновок і зв’язок між смугами - ніщо тут не кричаще, не оруще, навіть не панчеве. І це прекрасно. Звук для школярів з максимальною давкою мене уже давно не цікавить, виражений яскравий тон теж мимо, - too old for this shit - хочу спокій і катарсис. Слухаю до біса багато року і металу, але не хочу щоб він мені рвав перепонки і машина стала місцем якоїсь напруги і тиску – це моя віддушина у вихідні дні після робочого тижня так чи інакше, і як сама повільна людина на землі, що скрізь запізнилась, вимагаю трохи іншого. Тим більше, що в плейлистах крім цього є й до біса багато інструменталу, ембієнту, етнічних мотивів, різноманітного вокалу під акустичним фоном, репу, блюзу, класичної музики, чого тільки не слухаю... Такий сетап мені здається далеко не всім зайде, цю дорогу треба вибирати розуміючи куди йдеш.

Характеристики з коробочки:

• Імпеданс: 6 Ом
• Чутливість: 93 дБ
• Частотна характеристика: 1600-25000 Гц
• Fs: 1000 Гц
• Катушка: діаметр 28 мм (1.25"), алюмінієвий корпус та намотка, неодимові магніти
• Купол: шовк
• Розміри: монтажний діаметр 47 мм, посадкова глибина 13,2 мм, вага одного динаміка 67 г

Плюси:

• Дуже висока чутливість.
• Грають досить низько.
• Відсутність спотворень.

Мінуси:

• Потребують еквалізації (як і 95% твіттерів що я знаю) в межах сибілянтів. 

Кінець. Hybrid 63 і 12w3 заходять, Tempo Ultra 602 і Helix Blue 10 виходять.

Ціни:

• CDM700 – 12000 грн;
• MT300 – 11500 грн;
• MW6 MKII – 14700 грн;
• JL 12W3V3 - 14700 грн;
• Решітка SGRU-12 – 1370 грн.

Дякую тим трьом героям, які дочитали до кінця. Бувайте і бережіть себе. А для тих, хто просто пролистав до останнього речення - молодці, правильно зробили, зверху суцільне сміття. Багато часу пішло на написання цього матеріалу, не кажучи про те, скільки всього стоїть за ним, розумію його нішевість, як і всіх своїх БЖ, тому це нормально, що він пройде повз натовпу. Але якщо хоч одному щось звідси щось буде корисно, години, що я на нього потратив були оправдано потрачені. Наступний пост про підсилювачі :)

Як і раніше, лайків і тд не прошу ні тут, ні в наступних постах - залиште це для тих, кому воно потрібно.

Реклама

10% відсотків знижка!