Мій син займається футболом, і зібралися вони з командою на тунір в м. Черкаси. Ми з дружиною також вирішили поїхати та повболівати, а щоб подорож запам'яталась не лише футболом, я наполіг вирушити в подорож на мотоциклі. Дійшло навіть до скандала, або їдемо на мотоциклі разом, або я їду на ньому сам, а ти діставайся в Черкаси як хочешь. Зрештою переміг я, і от о 13:00 ми вирушили з Запоріжжя в нашу першу сумісну мотоподорож (яка буде тривати 4 дні).
Маршрут по якому ми їхали, для нас вже занадто знайомий, а от локації які знаходяться зліва - зправа нього ще не всі відвідані нами. Давно я хотів побувати на Тясминському каньйоні що в м. Кам'янка. І от нарешті це збулося. Локація дуже сподобалась.
Це місце для мене дуже знакове. Знаходиться воно біля Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля в м. Черкаси. Саме сюди в 2002 році вступив я на навчання. Провчився там 4 роки, в Черкасах зустрів свою майбутню дружину (яку зараз привіз сюди на мотоциклі дивитися як наш син грає в футбол). Сказав би хтось мені (молоденькому курсантові, який взимку стоїть біля цієї стели в наряді) про майбутнє - не повірив би.
В це вже ми доїхали до поля де проходили матчі турніру.
Досить багато каталися по місту, по різним локаціями.
Це в с. Мліїв, Інститут помології ім. Симиренка. Також давно хотів туди потрапити.
Проїхались по найдовшій дамбі в Україні, подивились на Кременчукське водосховище. Відвідали м. Золотоноша, просто так, бо ще там не були.
Вже сам, бо дружина доволі таки накаталась, я поїхав в м. Богуслав Київської області. Погуляв там та повернувся додому. Нагадую що це все відбувалося не за один день, а не кваплячись протягом 4 днів.
Отже подорож завершилась, турнір відіграли (не так як могли та хотіли, але як є). Доречі це перша подорож на цьому мотоциклі, бо володію я ним лише місяць. Вдвох на ньому зручно, одному взагалі шикарно. Розхід палива - вдвох та з боковими кофрами з крейсером в 120 км/год. 6.5 літрів.