Запис з життя машини, ремонт проколу колеса, прибрав скрип підлокітника, повернув дуги на дах.

Інколи згадую, що сюди треба щось писати, але кожного разу лінь. Технічні записи нікому не цікаві, розповідати про мийку чи килимки - зашквар, звіт про заміну оливи звучить нудно.

Але раз уже веду БЖ - значить, треба писати.

З останнього виділю чотири моменти, які трапились із машиною:

• Ремонт проколу шини.

• Моя боротьба зі скрипом підлокітника.

• Повернув дуги на дах.

• І бонусом - купив підрульове для активації лімітера швидкості.

В такому порядку певно і розповім про все.

Ремонт проколу шини.

Якось, повертаючись додому, приборка видала помилку по тиску в шинах. Таке іноді буває — температура змінюється, тиск гуляє, ABS бачить різницю й сигналізує. Але цього разу було щось інакше: система показала, що конкретно одне колесо почало спускати.

Доїхав спокійно додому, перевірив — і справді, мінус 0.3 бара у порівнянні з іншими. Підкачав і вирішив перевірити зранку. Вранці знову мінус, усе стало на свої місця: маємо прокол.

Дістав набір для ремонту, який ще з Києва вожу в багажнику «на всякий випадок», взяв мильну воду й почав шукати витік.

Ледь помітно бульбашками видало маленьку дірку. Далі все за інструкцією: розширив отвір, намазав шнур клеєм, загнав, витягнув, підрізав - готово. Колесо тримає, тиск більше не падає, перемога.

Боротьба зі скрипом підлокітника.

З часом жорстка підвіска, дешевий пластик і наші чудові дороги як неньки так і Португалії зробили свою справу - салон перетворився на оркестр тріскотіння.

Те, що щось тріщить на бруківці, мене ще не сильно дратувало, тут взагалі треба розбирати салон і увесь на антискрипі перезбирати.

Але коли підлокітник почав хрустіти навіть під час звичайної їзди - тут уже терпець урвався.

У результаті я розібрав підлокітник і буквально повністю обклеїв його антискрипом. Для надійності використав ще й ворсові накладки для меблів — ті самі, що продаються у будь-якому господарському. 

Зібрав усе назад, поїхав кататись — підлокітник замовк. Я вже потішився, але через кілька днів знайомий хруст повернувся. З психами погнав у гараж і почав експеримент: сидячи в машині, спеціально ковзав по сидінню, щоб почути, звідки йде звук. Виявилося — це не сам підлокітник, а шкіра сидінь треться об пластик.

У мене стоять крісла від Audi A1 S-line — вони ширші й упираються в підлокітник.

Вирішив питання просто: наклеїв у місцях стику ті самі меблеві накладки. Минуло вже кілька тижнів, і — тиша. Жодного звуку, наче проблеми й не було.

Виглядає це все трохи колхозно і, можливо, можна було б зробити це все більш аккуратно.

Але й так піде, підлокітник цей був куплений в польші, знятий якимись макаками і має купу обламаних кріплень, і слідіків не дуже профейсійного зняття, тому гірше йому вже не буде.

Дуги на дах.

В якийсь момент мені набридли дуги на даху: на швидкості за 120 вони починали свистіти, та й виглядали, чесно кажучи, не дуже стильно. Дружина ж періодично нагадувала, що машина взагалі-то її, і дуги треба повернути — мовляв, малий з ними має характер і дух подорожей.

Я впирався до останнього, аж поки не натрапив на відос одного нашого стенсера з Польщі. Він поставив дуги на свій Civic, і я звернув увагу на їхню розташування: передня поперечина стояла ближче до лобового скла, а задня — десь посередині кузова.

Не знаю в чому магія, але завдяки такому розташуванню машина візуально виглядала нижче і набагато стильніше.

Ну і що, пішов я в гараж, накинув дуги — шик! Свист, звісно, нікуди не подівся, але виглядає, як на мене, доволі прикольно. Та й практичність теж є: можна закинути будь-яке барахло. Останнього разу, наприклад, віз на них захист двигуна на мийку самообслуги, після того як він увесь просочився мастилом. У салон таке точно не хотів кидати.

І одразу згадав мем: коли чувак у вихідний відвіз машину на мийку, переобув, замінив масло, повернувся додому і каже — «фух, слава богу, що є машина, інакше б точно не встиг».

Підрульове з лімітером швидкості.

Дуже шкодую, що коли був у Києві й можна було за адекватні гроші зробитикруїз-контроль — я цього не зробив.

Зараз на трасі постійно кумарить дивитись на спідометр, чи не перевищив швидкість. Для круїзу потрібен свап-код, а я не впевнений, що його ще реально дістати.

Чув, що в країні-ворога вже навчилися ламати ВСМ і заливати свапи напряму, але у нас такого ніхто поки не робить. 

Зате є альтернатива — лімітер. Це трохи інша функція, але для моїх цілей підійде. Суть проста: виставляєш швидкість, і машина не поїде швидше (окрім випадків, коли їдеш з гори і машина бере розгін).

Дуже зручно — і в зонах з обмеженням 40–50 км/год, і на трасі, де можна спокійно поставити 110–120 і не паритись.

Знайти лапку було тим ще квестом. Середня ціна — 50 євро, по європах, але на OLX вдалося зловити за 700 грн. Для підключення ще потрібна проводка, її вже замовив на Аліку.

Тож як буде у мене час та наснага ще поділюсь з вами підключенням: 

Наче все розповів, ставте лайки, коментуйте і до зустрічі)

Схожі записи

Ціна питання 20 EUR, Пробіг 206000 км.