Дорога додому.

Прокинулися ми в Луцьку від раннього сонця, що заглядало у вікно. Повітря було прохолодним. Сьогодні на нас чекала дорога — наша перша велика подорож на свіжокупленому автомобілі. Чорна красуня стояла під вікном, блищала чистим лаковим дахом. Маршрут був прямим: з Луцька до Запоріжжя, із запланованою зупинкою на цілий день у родичів біля Києва, у місті Васильків.

Ми з дружиною хвилювалися, завантажуючи в багажник сумки. Це був наш перший виїзд на таку відстань. Перші кілометри від Луцька летіли непомітно: ми насолоджувалися тишею в салоні, плавністю ходу і краєвидами за вікном, що змінювали одне одного.

Дорога на Київ пройшла легко. 

Родичі жили у приватному будинку в одному з кварталів. Зустріли нас, як завжди, привітно: шашликами, салатами домашнім вином та оповідками про останні новини. Вони з цікавістю оглянули нашу нову покупку. Весь день ми провели у спілкуванні, ввечері нас чекала прогулянка невеликим містечком, спогади. Ця зупинка стала справжньою оазою спокою між двома великими перегонами. Ми відпочили, розпростали ноги та набралися сил для наступного етапу.

Вранці, попрощавшись із родичами ми вирушили далі. Після Київщини почався справжній степ. У салоні грала музика, ми з дружиною розмовляли, іноді просто мовчки насолоджувалися дорогою та відчуттям свободи, яке дарує автомобіль.

Нова машина поводилася бездоганно: потужно обганяла фури, а круїз-контроль дозволяв розслабитися і помилуватися краєвидами. Після Дніпра з'явилися перші ознаки Запоріжжя — промислові зони, висотні будинки на горизонті. І ось він, довгоочікуваний фінал: знайомі виїзди до міста, величезний міст через Дніпро, на якому ми зробили кілька святкових фото.

Ми в'їхали в Запоріжжя ввечері. Втомлені, але неймовірно щасливі від того, що наша перша велика подорож на новому авто пройшла ідеально. Це була подорож крізь серце України: від волинських лісів до київських передмість і величних запорізьких степів.

Фотографій мало. Щось дружина погано виконувала свої обов'язки фоторепортера:)))

Реклама

10% відсотків знижка!