Трохи спостережень та вражень від подорожі ⛰️

Вступ
Літо минуло не дарма, якщо була можливість вирватись на тиждень в найенергійніше і атмосферне місце України - українські Карпати. 
Для мене це місце сили. Гори завжди сприяють повному перемиканню від рутини. Адже коли ти пересуваєшся поміж скель, то кожні 50 метрів відкриваються нові краєвиди та нові ракурси на фантастичні гори з височенними смереками. Кожен наступний не схожий на попередній. За це я і обожнюю їх. 
А ще тішить завжди перед поїздкою в гори той факт, що попереду дорога в 8 годин.

І ці 8 годин будуть постійно радувати мене неймовірними краєвидами. Мальовничі поля, затишні міста та села, перевали і звісно гори. 
Маршрут. 
Їжджу завжди одними і тими самими дорогами. Трохи більша відстань ніж пропонує навігатор але точно знаю, що вона буде ідеальна. 
Київ - Рівне - Тернопіль - Івано-Франківськ - Яремче. Відстань близько 700км. По часу в районі 8-8,5 годин.
По темпу їзди можу сказати, що до Рівного доїжджаємо до 3 годин. Траса дозволяє пересуватись в режимі 150-170км/год.
Далі звужується дорога до 2х полос в одному напрямку. Рівне - Тернопіль. Там швидкість вже знижується до 120-140 км/год.
Наступна ділянка ще більше сповільнює. Тут вже по 1 полосі в кожен з напрямків. Набори висоти і багато поворотів та населених пунктів. Швидкість вже 70-100 км/год.
Витрата палива.

З режимом який описав в попередньому розділі витрата палива склала 8.0 л/100км. 
Баку вистачило доїхати до кінцевої точки і ще пару днів покататись. 
Відпочинок.
Так як я планував відпочити від людей і мінімузувати контакт з ними, то забрались ми в дуже не популярне місце подалі від цивілізації. Але в дуже комфортні і затишні будиночки. 

Увесь час ми звісно там не сиділи, а катались по різним локаціям. Добиратись до будиночків було складно. Високі підйоми і глибока колія не дозволяла легковим авто добиратись туди. Але дуже гарні краєвиди відкриваються по дорозі. 

Тому це ідеальне місце, щоб обкатати і повний привід і чесний кліренс Volvo. З цією дорогою авто справлялось з легкістю. Хоча 8 днів відпочинку ми застали дуже сильні зливи, це не заважало нам переміщатись між запланованими місцями. Жодного разу навіть не буксанули. Вдалось протестувати режим "Off-road". 

На спусках не потрібно постійно пригальмовувати. Авто справляється саме чудово з цим. І шкала показує, що більше 40км/год  в цьому режимі не розженешся. Звісно що це не повноційний режим з блокуваннями і понижайками. Але трохи полегшує пересування такою місцевістю.
А найбільша втіха це вирази обличчя місцевих жителів, які пересуваються там або на "буханках" або квадрациклах. В очах видно здивування і співчуття одночасно. Співчуття тому що думали, що не доїдемо. А ми доїжджали кожен раз куди потрібно 😎
Поїздки планувались майже кожного дня.

І що мені там подобається, що по тим серпантинам сильно не розженешся і витрата палива складала до 7.0л/100км.

А поки їдеш кайфуєш від краєвидів.

Кумедна історія стосовно серпантинів та не розженешся.
Коли повертались назад, то на хвіст впала audi s3. Була тянучка, як і зазвичай буває там. Але всі їдуть 60км/год і всім ок. І тут водій audi не витримує і починає всіх пробувати обганяти. Виходило у нього не дуже, адже багато зустрічного руху. Він трохи проїхав вперед але з поля зору я його не втратив. "Змагався" з потоком він досить довго. І трохи згодом таки десь вирвався вперед. А я собі як їхав свої 60-65 так і їду. Аж починається пряма і я набираю трохи швидкості. Коли наздоганяю його знову. Він знову пробує відірватись. Скаче в заторі. Але найкумедніше те, що він їхав з дівчиною. І від його манери їзди по серпантину їй стало зле. І вони вимушені були зупинитись. А потім їхати повільно щоб не повторилось. А хотів я це підвести до того, що є ділянки де немає сенсу гвалтувати і вестибулярний апапат і своє авто. Можна було їхати спокійно, а на ділянках де дозволяло і здійснювати обгін і набирати швидкість. А авто його дозволяло це робити з легкістю.
 Висновки.
Знову впевнився, що Volvo ідеально підходить для подорожей на далеку дистанцію. Величезний багажник вміщував просто величезну кількість речей. Взагалі без проблем можна долати великі відстані без значної втоми. Вентиляція сидінь дуже сильно рятує в спеку. А коли відчуваєш, що кров починає застоюватись, масаж пропрацює поперек і лопатки. Ідеально. Єдине, що мабуть буду виношувати на наступний сезон, то це атермальна плівка на лобове і бокові. Адже сонце останні роки дуже пекуче. А це додасть ще комфорту для користування в теплу пору. Якщо хтось клеїв, то залюбки почитав би відгуки.
В черговий раз впевнився, що море і пляж це не моє. І я дуже сильно люблю гори. В будь яку пору. Вони неперевершені. І завжди різні.