Перемога над "стуком по камінцям"

Як писав раніше, докучав міні стукіт при проїзді по камінцям, рейкам і поліціянтів. Робота по виявленню проведена велика: замінений сайленти ричагів, шарові, рульові наконечники і тяги, втулка рульової рейки. Все мимо. Вже думав на карданчик рульового вала. 

Закупив сайленти підрамника. І не помилився!!! Не дивлячись на те що на вигляд вони  справні саме вони робили мені головний біль. Приопустивши трохи підрамника порухавши сайленти - вони як вкопані ((((

Але вставивши в отвір довгу, моцну викрутку і подьоргавши втулку в різні боки, через деякий час (не одразу) , і виліз той самий гуркіт. Попався ссцуко!

Вже потім я зрозумів чому стукіт був не завжди, а як будто би "на гарячу". Іноді він виявлявся одразу, іноді через кілька кілометрів. Справа в тому, що резина відірвалась від металу. Метал був весь іржавий. Коли проїдусь десь по воді, то іржа заповнювала простір і стукіт був не зразу. Коли завжди сухо і часто їздив - стукіт зразу.

 Міняв без знімання підрамника! 

Обсяг робіт в той час проводив дуже багато (у подальшій доповідях напишу) була знята передня половина підрамника. Відкручена від підрамника рейка. Шарові, рульові не сипав. Відкрутив тільки стойки стабілізатора.

 Підрамник тримався двома передніми болтами (ледь накручені), і підстраховано посередні домкратом.

Сайленти тримались міцно. Зробив натяг болтом, вдарив по шляпці молотком. Підтягнув болт і ще раз вдарив. Почув - "здинььь"  і далі сайлент потрохи вийшов.

Підмастив новий змазкою і задавив його у зворотньому напрямку.

Використовував болт м16 і кілька виточених втулок.

Після всього плану ТО виїхав і насолоджуюсь комфортом по сей день.

Висновок для себе - не все що виглядає справним, є таким насправді. Все треба перевіряти!